“Невicтка повеpнулася з Поpтугалії, не попеpедила, що їде. Занесла сумки, відпочила з дороги і каже “Збиpайтеся, мамо, покажу вам свій сюpприз!”

“Невістка постійно жартувала, що заробітчанство – то її родинна хвороба. Бо колись в Італію на роботу поїхала її бабуся, згодом мама. А коли почалася війна, то Маринка з дітками виїхала до матері в Португалію. Мій син Макар залишився тут, пішов у лави ЗСУ.

Я думала, що невісточка перечекає місяць-другий та повернеться додому. Однак, в Лісабоні Маринка знайшла хорошу роботу. Вона за освітою медик, працювала медсестрою в лікарні. Але самі розумієте, які нещасні копійки виплачують нашим лікарям.

А в Лісабоні шукали доглядальниць за літніми людьми в пансіонат. Зіграло на руку, що моя Маринка медсестра, її одразу взяли. Ну і заробляє вона досить пристойні кошти.

І от за 2 роки невістка заробила багато грошей. Скинула мені гроші та попросила, аби я зробила ремонт у їх квартирі ще влітку 2022 року. Я совісно надсилала їй фото всіх чеків, звітувала за роботу

– Господи, мамо, ну що ви до мене, як до директора? Я вам довіряю, не треба тут вдавати з себе секретаря, – сміялася у слухавку Маринка.

Я зробила гарний ремонт у їх квартирі, купила дорогу техніку та меблі. Деякі речі невістка передала з Португалії, якийсь декор та плитку у ванну. Зараз у тій квартирі живуть їх знайомі, платять чисто 5 тисяч за оренду.

Однак, ті гроші невістка не забирає, а віддає мені:

– То вам буде за комуналку чи продукти.

– Я не можу, то ж ваші гроші.

– Мамо, ну що ви таке вигадуєте? Я собі роботу маю в Португалії, нормально заробляю. А вам ці гроші потрібніші.

Мені було дуже приємно, що невістка так фінансово допомагає. Ще висилає продукти з Португалії, консерви, крупи, олії та якісь смаколики.

І от тиждень тому Маринка неочікувано повернулася з дітками:

– Доню, а чого ж ти не попередила?

– Сюрприз! А про такі сюрпризи не попереджають. До речі, збирайтеся, поїдемо в магазин.

– Навіщо?

– Ну сюрприз, збирайтеся.

Ми поїхали в епіцентр, почали вибирати якісь меблі. Я подумала, що Маринка знову захотіла зробити ремонт знову у своїй квартирі.

– А як вам цей диванчик? А ця плитка?

– Та гарне. Але навіщо? Ти ж тільки позаминулого літа зробила у квартиру ремонт.

– А хто сказав, що то для мене? То для вас. Може встигнемо до Великодня щось переробити.

Я ледь не розплакалася в тому магазині, одразу почала обіймати невістку та цілувати. Дійсно, сюрприз видався на славу!

От читала багато історій про жадібних родичів-заробітчанів, як всі пересварилися за гроші. Але дякую Богові, що послав мені таку чудову невісточку.

Хоча її тепер не можна називати невісткою – це моя кохана донечка!”

Напишіть нам в коментарях

Джерело