Я була впевнена, що в Італії такого просто не може бути, що це тільки у нас свекрухи втручаються в життя молодят і все псують.

Та моя італійська свекруха такі номери викидає, що я просто вже й не знаю, що робити, до такого я просто не була готова.

Яка ж я була щаслива, коли Патриціо зробив мені пропозицію. Я приїхала в Італію з надією, що і зароблю собі щось, і що своє особисте життя влаштую.

За кордон я поїхала в 37 років, коли вже повністю втратила надію влаштувати своє особисте життя вдома.

В мене був наречений, ми з ним зустрічалися майже 10 років, і навіть певний час жили разом. Але пропозицію мені він так і не зробив, а все тому, що його мама вважала мене не гідною кандидатурою.

Я зрозуміла, що час іде, я лише роки втрачаю, а толку нема, тому я сама розірвала ці стосунки.

“Не щастить в особистому, то треба заробляти, щоб забезпечити собі майбутнє” – подумала я собі.

В Італії вже давно працювала моя хресна мама, вона мене до себе і запросила, у Мілан. Місто чудове, мені так сподобалося, що словами не передати.

Хресна знайшла мені роботу, і я стала працювати на прибиранні, бо ж треба було за щось жити.

А вечорами я ходила на мовні курси і ще – записалася на танці. Там я і познайомилася з Патриціо, він італієць, 35 років, ще жодного разу не був одружений.

Ми з ним танцювали в парі, так і познайомилися. Він мені видався доволі симпатичним. Очевидно, що і я теж йому сподобалася.

Ми почали зустрічатися, і через кілька місяців я зрозуміла, що чекаю дитину.

Першою, кому я про це сказала, була моя хресна. Я не знала, що мені робити, тому і запитала поради у неї.

Хресна, яка працює вже багато років в Італії, і добре знає менталітет італійців, мене попередила, що може бути не все гладко, бо італійці не дуже хочуть офіційно оформлювати стосунки. Та порадила поговорити з коханим і все йому розповісти.

Патриціо спочатку дуже зрадів новині, і відразу зробив мені пропозицію, чого від нього я аж ніяк не очікувала.

Ми одружилися і чоловік привів мене до себе додому. Відтоді і почалися мої негаразди і проблеми.

Виявилося, що мій чоловік не має окремого житла, а живе разом з своїми батьками в їхньому триповерховому родовому будинку.

З батьками Патриціо до одруження я бачилася всього раз, і не знала зовсім цих людей.

Нам віддали другий поверх, щоб ми жили окремо. Самі вони жили на третьому, а їхня літня бабуся і її доглядальниця (до речі, теж українка), на першому.

Ці італійські традиції і звичаї мені не зрозуміти. Свекруха до нас приходить коли їй заманеться. Завжди намагається встановити свої порядки.

У них все таке старе і древнє, я хотіла хоч занавіски в кімнаті поміняти, так вона мені не дозволила.

Готувати, на її думку, я теж не вмію, але це не заважає їй щовечора приходити до нас на вечерю.

Їй не подобається те, що я старша за її сина, вона не хотіла, щоб він зі мною офіційно оформляв стосунки.

Я думала, що таке буває лише в Україні, коли свекрухи пхають свого носа в усі справи, а виявилося, що свекрухи всюди однакові.

Анні, моїй свекрусі, 56 років, вона ще доволі добре виглядає. Свекру 58 років, він теж ще нічого.

І що придумала моя свекруха? Вона вирішила, що я хочу в неї чоловіка забрати.

Вона мені сказала, що дуже ревнує свого чоловіка до мене, і попередила, щоб я і не думала дивитися в його сторону, і вона не жартувала.

Мені від цього так неприємно стало, що словами не передати, я ж про таке навіть не думала! Як взагалі їй могло таке в голову прийти?

Я вийшла на вулицю і розплакалася. Це помітила бадантка, яка живе на першому поверсі. Я їй розповіла про цю ситуацію, а вона підтвердила, що італійки і справді ревниві, і щоб я з цим була дуже обережна.

Не знаю, що мені робити, бо спокійно жити нам з чоловіком Анна не дає.

У нас народилася донечка, ми з Патриціо щасливі, але через його маму, яка все ускладнює, чомусь радіти не доводиться.

Я просила Патриціо, щоб він подумав про переїзд, але йому моє бажання видається дивним, адже у них є родовий будинок, в якому вони живуть поколіннями, і він – єдиний син у своїх батьків.

Що мені робити з цим усім? Щось не щастить мені на свекрух. Як зробити так, щоб Анна перестала втручатися в наше життя?

Фото ілюстративне.