– Мамі погано, я терміново поїду до неї, – швидко сказав Степан. Він помчав у коридор і швидко став одягатися. – Як? Ти не можеш зараз піти! – Вигукнула Уляна, слідуючи за ним. На руках вона тримала однорічну дочку. – Хіба Антоніна не може викликати лікаря сама? – Коли я приїжджаю, їй стає краще! – Тобі не здається, що це не просто так? – обережно спитала Уляна

Мамі погано, я терміново поїду до неї, – швидко сказав Степан, поклавши телефон у кишеню штанів. Він помчав у коридор і швидко став одягатися – Як? Ти не можеш зараз […]

Алло, Іван? Ти коли речі забереш? Набридло вже об твої валізи спотикатися. Вже місяць після розлучення пройшов, а ти і не чухаєшся. – А що, сумуєш? – запитав нервово чоловік. – Я сумую? За тобою?! Та я може без тебе тільки жити почала! От на побачення збираюся. Все, давай. Не забереш речі, у під’їзд виставлю! Олена поклала трубку. Звісно вона набрехала. Нема в неї нікого.

Алло, Іван? Ти коли свої речі забереш? Набридло вже об твої валізи спотикатися. Вже місяць після розлучення пройшов, а він і не чухається. Чи я сумую? За тобою? Не лести […]

Ірина б нічого й не запідозрила і жила собі б тихо і мирно, якби не дивний дзвінок посеред ночі. Чоловік міцно спав – дзвонив його телефон. Ірина потягнулася до мобільника. Вона жмурилася від світла, але все одно розглянула дивне буквосполучення: “Зіна Булочки”. – Які це ще булочки дзвонять нам о другій ночі? – подумала вона

Ірина б нічого не запідозрила і жила собі тихо і мирно, якби не дивний дзвінок серед ночі. Чоловік міцно спав, а трель його телефону лунала на весь будинок. Ірина прокинулася. […]

Рита збиралася на вечір зустрічі випускників. Вона одягла свою нову сукню, зробила легкий макіяж і вирушила на зустріч. Весь вечір на Риту поглядав Ігор з паралельного класу. Ближче до закінчення вечора він запитав: – Можна я тебе проведу? – Звичайно можеш, я навіть рада буду.

Рита старанно збиралася на вечір зустрічі випускників. Вирішили зібратися на зустріч два класи, десятий “А”, і Рити десятий “Б”. – Все-таки з моменту закінчення школи минуло сорок років, цікаво чи […]

Відкривав Аркадій квартиру, коли задзвонив телефон. – Алло, так я ремонтую телевізори. Можу прийти, ось тільки повечеряю. У вас пироги? Гаразд, у вас повечеряю. Диктуйте адресу. За 10 хвилин буду. – Голос у жінки такий приємний, може вона ще й симпатична, – розмірковував Аркадій, крокуючи тротуаром. Коли він прийшов – двері були відчинені, але чомусь ніхто не виходив.

Валентина прокинулася від стукоту. Прислухалася, а це великі краплі дощу з дзвоном крапали на укіс підвіконня. Знову у цей день дощ, як і багато років тому. Ось з того дня […]

– А знаєш, Ромка сказав, що ти погано готуєш, – ніби між іншим, сказав Вадим дружині, доїдаючи котлету. – Що твої голубці ледь доїв, такі несмачні. Маша кинула ганчірку, якою витирала шафу і крикнула: – Вадим, ти зі своїм другом не знахабніли часом? Ви все обговорюєте? Мене, їжу і наше особисте життя? Вадим тільки знизав плечима. – Ну так, буває. А що в цьому такого? Та Машу вже було не зупинити.

А знаєш, Ромка сказав, що ти погано готуєш, – як би між іншим, сказав Вадим доїдаючи котлету. – Що твої голубці ледве проковтнув, такі вони були несмачні Маша кинула ганчірку, […]

– А знаєш, Ромка сказав, що ти погано готуєш, – ніби між іншим, сказав Вадим дружині, доїдаючи котлету. – Що твої голубці ледь доїв, такі несмачні. Маша кинула ганчірку, якою витирала шафу і крикнула: – Вадим, ти зі своїм другом не знахабніли часом? Ви все обговорюєте? Мене, їжу і наше особисте життя? Вадим тільки знизав плечима. – Ну так, буває. А що в цьому такого? Та Машу вже було не зупинити.

А знаєш, Ромка сказав, що ти погано готуєш, – як би між іншим, сказав Вадим доїдаючи котлету. – Що твої голубці ледве проковтнув, такі вони були несмачні Маша кинула ганчірку, […]

–Ви серйозно? – Гена здивовано дивився на бухгалтерку і знову почав вивчати свій листок з цифрами. – А чи можна якось зменшити цю суму? Вона зняла окуляри: – Геннадію, якщо вже надійшла постанова про призначення аліментів, то все! Чверть від усіх доходів ви повинні переказувати дружині, – жінка потрясла у повітрі папірцем. Додому Гена йшов у пригніченому настрої. Що ж тепер робити з тією Оксаною

Ви серйозно? – Гена здивовано глянув на бухгалтерку і знову почав вивчати свій розрахунковий листок. – А чи можна якось зменшити цю суму Бухгалтер зняла окуляри: –Загалом, Геннадію, якщо вже […]

Третій день телефон мовчав. Іра не знаходила собі місця. І не могла зрозуміти, що це все означає? Він же може їй написати, хоча б кілька слів?! Все ж було так добре. Найгірше, що вона бачить його увесь цей час, а от навіть підійти та обійняти не може

Вже третій день телефон мовчав. Іра не знаходила собі місця. І не могла зрозуміти, що це все означає? Він же може її написати, хоча б кілька слів?! Все ж було […]