Не варто надто сильно вбиватися через утрати — чи то загублена річ, викрадене майно, чи фінансові втрати, які раптом навалилися одна за одною. Іноді те, що здається нам нещастям, насправді може бути своєрідною платою — за здоров’я, за добробут, за саме життя близької людини. Якби ми точно знали, за що саме внесли цю «плату», можливо, раділи б і казали: легко відбулися. Недарма існує вислів «дешево відбувся», і часом він звучить дивовижно точно.

1.

Одна жінка тяжко захворіла на небезпечну недугу. Лікарям вдалося її врятувати, хоча шанси були мінімальні, а лікування затягнулося надовго й далося надзвичайно важко. Паралельно з хворобою почали руйнуватися й фінансові справи: доходи родини різко скоротилися, чоловікові суттєво зменшили зарплату, і звичний рівень життя залишився в минулому. Грошей стало відчутно менше, і жінка дуже через це переживала. Раніше вона могла дозволити собі поїздки на хороші курорти, красивий одяг, звичний комфорт… Тепер же майже все пішло на лікування, відновлення, ліки, а попереду — невизначеність.

2.

Але гроші — це теж форма енергії. А процес одужання потребує колосальних енергетичних витрат. Ми витрачаємо не лише фінанси, а й сили, терпіння, внутрішні ресурси — свої та тих, хто поруч. Можна сказати, що вся ця енергія була спрямована на головне: на порятунок життя й подолання страшної хвороби. І її вистачило. Саме тому замість гіркоти варто було радіти й учитися знову насолоджуватися життям. Адже красиві сукні й подорожі потрібні тим, хто живий і здоровий. Решту можна надолужити згодом, коли організм остаточно зміцніє.

3.

Так і сталося. Здоров’я повернулося, ніби сталося справжнє диво. А слідом за цим поступово почали налагоджуватися й фінансові справи.

4.

А ось інший випадок. Одній жінці наснився тривожний сон: у темній кімнаті за столом сидів незнайомий чоловік. Вона підійшла до нього й віддала всі свої золоті прикраси — до останньої — і чомусь сказала: «Тільки сина мого не чіпай». Сон був дивний і моторошний. Проте згадала вона про нього лише наступного дня, коли її довірливий син-підліток впустив до квартири незнайомого чоловіка — той попросився зателефонувати, адже тоді ще не було мобільних телефонів. Поки хлопець відволікся, гість украв зі шкатулки всі золоті прикраси.

5.

Мати не стала лаяти сина. Сон миттєво сплив у пам’яті й усе пояснив. Вона лише питала, чи не заподіяв злодій хлопчикові шкоди. На щастя, ні — усе обійшлося. І тоді стало зрозуміло: прикрасами ніби «викупили» безпеку дитини. Саме так це відчувалося.

6.

Хто знає, від якого лиха ми часом відкуповуємося? Нам не завжди сняться віщі сни, не завжди ми усвідомлюємо, яка хвороба могла підкрастися або чим загрожувала та чи інша ситуація. Ми живемо досить безтурботно, рідко замислюючись про можливі біди. Але підсвідомість пильнує завжди. Цей внутрішній сторож робить свою роботу: десь розплачується, десь приносить жертву, ніби вносить необхідний платіж, щоб відвернути біду.

7.

Ми можемо ніколи не дізнатися, чому раптом втратили гроші або чому тимчасово стало важко. Так, саме тимчасово. Але якби ми точно розуміли, від чого саме нас уберегли ці втрати… Світ улаштований набагато мудріше, ніж здається. Недарма кажуть: «дякуй, що взяли грошима». Гроші можна заробити знову, прикраси — купити, комфорт — повернути. А є речі незрівнянно важливіші. І з цим важко сперечатися.