Преображення Господнє — одне з найулюбленіших свят українців, яке щороку відзначається 6 серпня. Це не просто народна традиція, а глибоко символічний день, що знаменує перехід від літа до осені, завершення збору врожаю та вдячність за земні й духовні дари.

Чому саме яблука?

Яблуко з давніх часів вважається символом знань, здоров’я та вічності. У християнстві воно також асоціюється з вибором між добром і злом, адже саме яблуко стало символом спокуси в історії Адама і Єви. На Спаса ми освячуємо яблука в церкві як знак очищення, стриманості від гріха та прагнення до духовного оновлення.

Що кладуть у кошик на Яблучний Спас?

Окрім яблук, українці традиційно несуть до церкви кошики з дарами землі, які символізують щедрість природи та вдячність за родючість:

• Інші фрукти й овочі: груші, сливи, виноград, помідори, морква, цибуля.
• Мед — солодкий дар літа, який символізує здоров’я, достаток і довголіття.
• Пісні пироги з фруктовою чи овочевою начинкою.
• Квіти та колосся: пшениця, жито, волошки, соняшники — все це уособлює добробут, злагоду і зв’язок із землею.

Що не можна освячувати?

Є і певні заборони — не всі продукти підходять для освячення:

• Алкоголь — не має місця у святому кошику.
• М’ясо, яйця, сир — продукти не пісні, тому їх не несуть до церкви в цей день.

Після церкви — щедре частування

Після освячення у храмі прийнято пригощати фруктами всю родину, сусідів і знайомих. Вважається, що освячені продукти мають цілющу силу — як для тіла, так і для душі. Це акт щедрості, добросусідства та об’єднання.

Навіщо зберігати традиції?

Яблучний Спас — це не лише про кошики з яблуками. Це — спосіб залишатися в єдності з нашими коренями, зберігати культурну спадщину, дякувати за все, що маємо, і нагадувати собі: життя — це дар, який варто цінувати щодня.

Це свято вчить вдячності, любові до землі та близьких, умінню зупинитися, подивитися в небо й сказати: дякую.