Ця ознака заздрості дуже помітна й проста, але саме вона остаточно нас заплутує. Ми вважаємо людину близьким другом або ж вона є нашим родичем, і нам навіть на думку не спадає, що вона може нам заздрити. Ну як же — вона ж нас шкодує, коли з нами щось трапляється. Шкодує начебто щиро, вислуховує, співпереживає. І це здається таким дивним!

Людина завжди ставилася до вас холодно, часто критикувала, могла образити досить різкими словами, іноді й висміювала, за успіхи ніколи не хвалила, у ваших починаннях не підтримувала… А тут з вами щось трапилося — і вона вас шкодує, наче змінює своє ставлення до вас.

Ось, наприклад, я раніше спілкувалася з однією жінкою, ми товаришували сім’ями, разом святкували всі свята, проводили вихідні, ділилися подіями. А потім якось віддалилися. Подруга почала регулярно мене висміювати, всі мої плани називала маячнею, критикувала за вчинки. А потім у моєму житті сталася неприємність — і вона приїхала, обійняла, пожаліла. І я тоді подумала: ось вона, справжня дружба. Між нами давно вже нічого спільного, а вона в біді не покинула, примчала, співчувала, обіймала…

Лише згодом я зрозуміла, що вона просто хотіла подивитися, як мені боляче. Зовні вона була привітною й співчутливою, а всередині — тішилася. Вона багато років мені заздрила й мучилася від цього. Річ у тім, що за заздрість у мозку відповідають ті самі ділянки, що й за фізичний біль. І саме через те, що людині боляче, вона починає у душі ненавидіти.

Моїй подрузі було боляче бачити, як у мене все добре. І яке ж полегшення вона відчула, коли в мене щось пішло не так. Як же їй стало легко й добре! Уявляєте? Мені погано, а їй — добре! Вона буквально упивалася подробицями того, що сталося, ніби «споживала» мене, насолоджуючись кожною деталлю, зітхаючи, роблячи співчутливе обличчя.

Ось вона — ознака заздрості. Якщо придивитися, можна побачити на обличчі заздрісника усмішку — приховану, ледь помітну, неприємну… Заздрісник настільки радіє чужому болю, що не може цю радість приховати. Він знову й знову підштовхує вас до того, щоб ви розповідали йому про свої біди: вас обікрали, ви втратили роботу, розлучилися з коханою людиною, у вас помер хтось близький…

У горі або біді людина втрачає пильність і спокійно приймає слова співчуття від заздрісника, навіть якщо в душі все протестує. І це особливо боляче — адже хочеться вірити, що людина з вами щира… А насправді вона просто тішиться з того, що вам боляче.