Еля насилу розплющила очі. Голова тріщала, в горлі дерло, а тіло ломило так, ніби вона щойно пройшла жорсткий бій із невидимим ворогом. Висока температура не спадала вже третю добу, а таблетки діяли слабо — лише трохи приглушували жар, не знімаючи його повністю. Вона потягнулась до склянки з водою, та раптом двері до спальні рвучко розчахнулися. — Ти досі лежиш? — пролунав різкий голос чоловіка, без краплі співчуття. — Через кілька годин прийдуть хлопці, а в нас навіть закусити нічим. Вставай, треба вечерю зготувати. Скільки це вже буде тривати? Я теж міг би прикинутись хворим і лежати собі, але ж працюю! А вона тут з себе царицю будує. Еля намагалася щось сказати, але замість слів вирвався хрип. — Годі прикидатися, — відмахнувся Сергій. — У тебе завжди щось болить, коли треба справами займатись. Рухайся вже! Він грюкнув дверима й пішов. Еля поволі піднялася, а в грудях згустився важкий клубок образи, болючіший за саму застуду. «Невже йому зовсім байдуже…» Сергій ніколи не виявляв співчуття, завжди був переконаний, що вона симулює, аби не виконувати домашню роботу чи не ходити на роботу. І як на зло — цього разу хвороба справді скосила її надовго. Зазвичай Еля швидко оговтувалася навіть після сильного нездужання. Але не тепер. Хитаючись від слабкості, що розтікалась по всьому тілу, вона попрямувала на кухню. Випила одразу дві таблетки, сподіваючись, що хоч якось допоможе, хоч і знала, що це не дуже правильно. Вирішила перетерпіти, витримати до вечора, а вже завтра, коли чоловік піде на роботу, спробує відпочити по-справжньому. Треба ж було вже повертатися з лікарняного, і гроші потрібні, і просто дістало лежати весь час. Хотілося, аби цей стан уже нарешті завершився. «Тільки б не впасти…», — подумала Еля, вчепившись пальцями в край стільниці. Вона й сама не знала, де застудилась. Напевно, в офісі під кондиціонером. Їхній керівник обожнював холод і постійно перетворював кабінет на льодовик. Співробітники хворіли один за одним, але він усе відмахувався: мовляв, самі винні. «Якщо вам холодно — одягайтеся тепліше, а я ж роздягнутись не можу», — казав він із сарказмом. Зібравшись із силами, Еля взялася готувати вечерю. Замаринувала м’ясо та поставила в духовку, вирішивши ще зробити овочевий салат. Продуктів у холодильнику було не густо — Сергій в магазин не ходив, а Еля кілька днів не виходила з квартири. Час сплив швидко. Ось і перші гості прийшли. Сергій поспішив відчинити двері, гучно сміявся,…

Еля насилу розплющила очі. Голова тріщала, в горлі дерло, а тіло ломило так, ніби вона щойно пройшла жорсткий бій із невидимим ворогом. Висока температура не спадала вже третю добу, а […]

admin Різне

6 ознак того, що він досі вас любить і хоче повернутися

Розставання рідко буває остаточним у ту ж хвилину, коли люди вимовляють слова «ми більше не разом». Іноді чоловік іде імпульсивно, на емоціях, а згодом починає усвідомлювати, що втратив набагато більше, […]

admin Блоги

Психотест: кому б ви запропонували своє місце в громадському транспорті

Іноді звичайний ранковий автобус може розповісти про людину більше, ніж довгі анкети й психологічні опитувальники. Є в цьому щось дуже правдиве: натовп, тіснота, випадкові погляди, тихе напруження, коли хтось заходить […]

admin Блоги, Різне

Що видає людину, яка таємно вам заздрить

Чужа заздрість ніколи не про вас. Вона говорить про порожнечі, невпевненість і внутрішні страхи іншої людини. Іноді заздрість проявляється тихо, майже непомітно, але якщо придивитися, її можна вловити в кожному […]

admin Блоги

— Ах, Анна Олексіївна… Концерт у Будинку культури, так-так, ви ж просили нагадати, — пропела Лена, глянувши на годинник. — Встигаєте, якраз! Секретарка знала, що якщо Анна Олексіївна поїхала на цвинтар, все з голови вилітає. Вона дзвонила, попереджала, стежила, як друга мати, а інколи навіть більше, бо у Лени власної мами не було. Так вони і познайомились два роки тому, на такому ж концерті, як сьогодні. Лена, сирота з дитбудинку, допомагала артистам. Швидка, все встигала: заспокоїти, причосати, зробити комплімент дитині. Всі її любили — вихователі, педагоги, діти. А Анна Олексіївна займалася тим, що допомагала дітям з сиротинців знаходити свій шлях у житті. Талантів там було багато, але їх ніхто не помічав і не розвивав. Після смерті чоловіка і сина, Анна Олексіївна зайнялася благодійністю, але побачила, що це не дає великих результатів. Вона вирішила діяти по-іншому: тепер на концерти приходять люди, купують квитки, а гроші йдуть на допомогу сиротам. Анна Олексіївна піднялася, протерла пам’ятник хустинкою. — Ну що, мої дорогі, я йду. Хлопці там чекають, сподіваються. Не сумуйте, скоро повернуся. Сльоза скотилася по щоках, одна-єдина. П’ять років… П’ять років, як Васі нема. Молоді, бідні, щасливі — здавалося, що все так просто. І справді, у них все виходило! Вони за три роки відкрили свою ферму, через чотири роки про них уже говорили. Всі разом, ніколи не сварились. Але… доктори попереджали: не поспішайте. Вони вірили, підтримували один одного. А потім — вагітність, двійня. Вася, як наседка, турбувався, не давав кроку ступити. І ось, Вася підходить. — Аня, нам треба поговорити. — Серце у неї завмерло. — Ти у лікаря був? — Він подзвонив… — Що з хлопчиками? Вася зітхнув. — Аня, один хлопчик нормальний, а другий… занадто активний, значно більший. Він забирає багато кисню, ну, ти розумієш… Один плід більший за інший. Лікар попросив підготувати тебе… Швидше за все, буде лише одна дитина. Вона проплакала кілька днів. Вася ходив сумний, а…

— Ах, Анна Олексіївна… Концерт у Будинку культури, так-так, ви ж просили нагадати, — пропела Лена, глянувши на годинник. — Встигаєте, якраз! Секретарка знала, що якщо Анна Олексіївна поїхала на […]

admin Різне

3 знаки зодіаку, які завжди приховують біль за усмішкою

Іноді люди навколо здаються життєрадісними та легкими на підйом, але насправді за їхньою усмішкою може ховатися глибокий біль. Астрологія підказує, що є знаки, які особливо схильні приховувати свої переживання, не […]

admin Блоги

Чому він не відпускає вас, навіть якщо ви йому не потрібні: 7 справжніх причин

Ситуація, знайома багатьом жінкам: чоловік уже не проявляє колишнього тепла, не робить кроків назустріч, не планує спільного майбутнього — але й відпустити вас не може. То пише, то зникає, то […]

admin Блоги

Як відрізнити справжній мед від підробки за 30 секунд

Коли на прилавках сяють красиві баночки з «медом», легко піддатися спокусі й купити яскраву упаковку, не підозрюючи, що всередині може бути звичайний цукровий сироп, у який для густоти підмішали борошно […]

admin Блоги