Ви коли-небудь ловили себе на думці: «Хтось наврочив»? Або: «Навели порчу»? Після невдалої смуги, після сварки, після того, як знайомий подивився якось не так.

У церковній крамниці іноді запитують: «Отче, а як перевірити, чи є на мені порча?» І чекають. Чекають, що священник дістане маятник, яйце або щось ще страшне.

Перший крок

Ворог ловить людину однією простою думкою: «Хтось винен». Хтось навів. Хтось не так подивився. Хтось заздрить. Хтось чаклує. Хтось, хтось, хтось…

Тільки не я.

А це — найнебезпечніше. Бо поки людина шукає порчу ззовні, вона не бачить, що відбувається всередині неї. А всередині — образа. Або гордість. Або роздратування на всіх підряд. Або бажання, щоб усе було по-моєму.

І ці стани — як відчинені двері. У них може увійти хто завгодно. І входить.

А може, порча все-таки буває?

Так, буває. Теоретично. Хтось може намагатися наслати якусь силу. Але питання не в тому, буває чи ні. Питання в тому, хто нас захищає.

Якщо ви живете в любові Христовій — ви під захистом. Як дім із зачиненими дверима. Як фортеця зі стінами. Жодна «порча» до вас не пристане. Бо вона — як бруд. До чистого не липне.

А якщо ви в гордині, у злобі, у неприязні до когось — ви беззахисні. І тоді неважливо, це пристріт чи просто ваш внутрішній стан. Результат один: погано, страшно, усе валиться з рук.

Найсильніша перевірка на порчу

Як перевірити, чи є на вас пристріт? Дуже просто. Подивіться на своє серце.

Ви злитесь на когось? Ви ображені? Ви вважаєте, що вам винні? Ви шукаєте, хто винен у ваших проблемах?

Якщо так — то ніякий пристріт не потрібен. Ви вже в небезпеці. Самі себе в неї поставили.

«Якщо Бог за нас, хто проти нас?» Це не просто гарні слова. Це факт. Якщо ви з Богом — жодна темна сила до вас не наблизиться. Бо Бог — це світло. А темрява тікає від світла.

Але якщо ви від Бога відійшли, якщо у своєму серці поселили темряву (образу, злобу, бажання помсти), тоді ви стаєте вразливими.

Як позбутися пристріту

Найпростіший спосіб — не вірити в нього.

Справді. Якщо ви перестанете шукати «наслане» і почнете шукати причини в собі, половина проблем зникне сама собою.

Друга половина зникне, коли ви прийдете до Бога. Не до «бабки», не до екстрасенса. А до Бога. На сповідь. На причастя. У церкву.

Таїнства — це те місце, де з людини сходить усякий бруд. І той, що вона сама на себе налипила, і той, який хтось намагався «наслати». Бо благодать Божа сильніша за будь-яке закляття.

Але є нюанс. Якщо ви прийдете на сповідь і скажете: «мене наврочили», — священник лише зітхне. Бо він чекає іншого: «Я згрішив, я ображався, я дратувався, я не молився, я не любив».

Ось це — справжня «порча». Та, що всередині. І від неї є одні ліки — покаяння.

Чому люди так люблять говорити про пристріт

Бо це зручно. Зняти з себе відповідальність. Перекласти все на сусідку, колегу чи випадкового перехожого з «поганим оком».

В Євангелії є один момент: зцілення сліпонародженого. Учні запитують Христа: «Хто згрішив — він чи його батьки, що народився сліпим?» Вони шукають винного. А Христос відповідає: «Не згрішив ні він, ні його батьки».

Так буває: проблеми — це не покарання і не порча. Це можливість. Для чого? Щоб проявилася слава Божа. І щоб людина навчилася Йому довіряти.

Але ми не хочемо чекати. Ми хочемо швидкої відповіді. Хочемо знайти винного. І тому віримо в пристріт.

А потрібно — молитися. І молитви для цього є. Ціла підбірка. Вони допомагають, дають сили й справді діють.

⸻

Щоб уберегтися від тяжких гріхів: Пс. 18

Проти нападів бісівських: Пс. 45, Пс. 67

При звинуваченнях і наклепі, що зводяться на тебе: Пс. 4, Пс. 7, Пс. 36, Пс. 51

Коли бачиш гординю і злобу багатьох, коли в людей немає нічого святого: Пс. 11

Для смирення духу: Пс. 5, Пс. 27, Пс. 43, Пс. 54, Пс. 78, Пс. 79, Пс. 138

Коли вороги продовжують шукати твоєї загибелі: Пс. 34, Пс. 25, Пс. 42

На подяку за перемогу над ворогом: Пс. 17

У час скорботи та нещасть: Пс. 3, Пс. 12, Пс. 21, Пс. 68, Пс. 76, Пс. 82, Пс. 142

При зневірі та безпричинній скорботі: Пс. 26, Пс. 90, Пс. 101