Як болить підшлункова залоза: невидимі сигнали хронічного панкреатиту

Хронічний панкреатит — це запалення підшлункової залози, яке часто може роками протікати приховано. Немає гострого болю, як під час нападу. Але є малопомітні сигнали, які люди часто списують на вік, переїдання або стрес. Коли ж хворобу виявляють, залоза вже може бути помітно пошкоджена.

Є сім ознак, які можуть вказувати на хронічний панкреатит. Навіть дві з них — уже привід пройти обстеження. Розглянемо кожну детальніше.

Де знаходиться підшлункова залоза і як вона болить

Підшлункова залоза розташована у верхній частині живота, позаду шлунка. Вона витягнута горизонтально: від правого підребер’я (головка), через центр живота (тіло), до лівого підребер’я (хвіст). Її довжина становить приблизно 15–20 см.

Під час запалення біль може з’являтися:

  • у лівому підребер’ї (якщо уражений хвіст залози);
  • у центрі живота трохи вище пупка (тіло залози);
  • у правому підребер’ї (головка).

Часто біль має оперізувальний характер — ніби півколом переходить із живота на спину. Це один із характерних симптомів панкреатиту.

Гострий панкреатит викликає різкий, дуже сильний біль. Хронічний — тупий, ниючий, який посилюється після їжі, особливо жирної. Багато людей терплять його роками, приймаючи знеболювальні.

Ознака 7. Біль через 30–90 хвилин після їжі

Найпоширеніший симптом хронічного панкреатиту — біль, який з’являється не одразу після їжі, а через 30–90 хвилин. Саме за цей час їжа переходить зі шлунка в дванадцятипалу кишку і запускає вироблення панкреатичних ферментів.

При хронічному запаленні частина тканини залози заміщується рубцевою тканиною (фіброзом). Протоки звужуються, ферменти відходять гірше.

Особливості болю:

  • посилюється після жирної, смаженої та гострої їжі;
  • триває від 30 хвилин до кількох годин;
  • може віддавати у спину, між лопатками;
  • слабшає у положенні сидячи з нахилом вперед (зменшується тиск на залозу).

Ознака 6. Нудота без блювання, особливо вранці

Підшлункова залоза виробляє не лише ферменти для травлення, а й бікарбонати — лужні речовини, що нейтралізують кислоту зі шлунка.

При хронічному панкреатиті їх виробляється менше. Кислота потрапляє в дванадцятипалу кишку недостатньо нейтралізованою, що викликає подразнення.

Це може проявлятися нудотою, особливо вранці натщесерце або після їжі. Блювання трапляється рідко, не так, як при гострому панкреатиті.

Багато людей приймають засоби від нудоти чи печії. Вони можуть тимчасово допомогти, але причина залишається.

Ознака 5. Жирний, маслянистий стілець

Це важливий симптом зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози, так званої стеатореї.

Фермент ліпаза, який розщеплює жири, виробляється в меншій кількості. У результаті жири не перетравлюються і виходять з калом.

Як це виглядає:

  • кал жирний і блискучий;
  • залишає маслянисті сліди в унітазі;
  • погано змивається водою;
  • має світліший, іноді сірувато-білий колір;
  • об’ємний і з різким запахом;
  • часто з’являється після жирної їжі.

Ознака 4. Незрозуміла втрата ваги

При хронічному панкреатиті людина може худнути навіть тоді, коли харчується як зазвичай.

Причин кілька.

Перша — їжа не повністю перетравлюється. Білки, жири й вуглеводи частково проходять через кишечник неперетравленими, і організм отримує менше калорій.

Друга — людина починає їсти менше, бо після їжі з’являється біль. Формується страх перед їжею, зменшуються порції, пропускаються прийоми їжі.

Втрата 5–10 % ваги за 3–6 місяців без очевидної причини — серйозний сигнал, особливо після 50 років.

Ознака 3. Здуття і метеоризм після кожного прийому їжі

Через нестачу ферментів їжа перетравлюється не повністю. Її залишки потрапляють у товстий кишечник, де їх починають ферментувати бактерії.

Це спричиняє:

  • здуття живота;
  • відчуття розпирання;
  • бурчання;
  • підвищене газоутворення.

Особливість при панкреатиті — здуття з’являється через 1–2 години після їжі і може тривати кілька годин. Воно посилюється після вживання вуглеводів (хліб, каші, солодке) та білкових продуктів (м’ясо).

Ознака 2. Підвищений рівень цукру в крові

Підшлункова залоза виконує дві функції:

  • виробляє ферменти для травлення (екзокринна функція);
  • виробляє інсулін (ендокринна функція).

При хронічному панкреатиті можуть страждати обидві.

Бета-клітини, які виробляють інсулін, пошкоджуються запаленням. Інсуліну стає менше, і рівень глюкози в крові підвищується. Так може розвинутися панкреатогенний діабет (діабет 3 типу).

Якщо у людини раптом з’являється рівень глюкози натщесерце 6,5–7,0 ммоль/л і вище, це може бути сигналом ураження підшлункової. У такому разі потрібна консультація ендокринолога.

Такий діабет відрізняється від діабету 2 типу тим, що ризик гіпоглікемії (низького цукру) може бути вищим, адже підшлункова гірше реагує на зміни рівня глюкози.

Ознака 1. Жовтяниця при ураженні головки залози

Головка підшлункової залози розташована поруч із загальною жовчною протокою. Якщо виникає запалення або фіброз, протока може здавлюватися.

Жовч не потрапляє до кишечника і накопичується в крові, що призводить до жовтяниці.

Ознаки:

  • жовтіють білки очей, а потім шкіра;
  • сеча темніє (колір темного пива);
  • кал світлішає, стає сірувато-білим;
  • з’являється свербіж шкіри.

Це пізній і серйозний симптом, який потребує негайного звернення до лікаря.

Коли звертатися до лікаря

Якщо у вас є два або більше симптомів із цього списку, варто звернутися до гастроентеролога. Лікар може призначити обстеження:

  • УЗД підшлункової залози (показує розміри, структуру, кальцинати);
  • аналіз крові на амілазу і ліпазу;
  • еластазу-1 у калі (оцінює функцію залози; норма понад 200 мкг/г);
  • КТ або МРТ — при складних випадках;
  • аналіз крові на глюкозу.

При виявленні хронічного панкреатиту лікар призначає лікування.

Хвороба не виліковується повністю, але правильна терапія та дієта можуть сповільнити її розвиток і запобігти ускладненням.

Що робити, якщо ви впізнали у симптомах себе

  • запишіться до гастроентеролога;
  • зробіть УЗД підшлункової;
  • здайте аналізи: амілаза, ліпаза, еластаза-1 у калі;
  • тимчасово виключіть жирну їжу, смажене та алкоголь;
  • не приймайте ферменти без призначення лікаря.

Стаття має інформаційний характер. Вона не замінює консультацію лікаря, не ставить діагноз і не призначає лікування. Бережіть своє здоров’я і не займайтеся самолікуванням.