Іноді здається, що щастя — це щось дуже просте. Ну справді, що тут думати? Буде в мене великий дім, гарна дружина (або чоловік), купа грошей — от тоді я точно буду щасливий! Правда ж?

А ось і ні. І ось чому.

Притча про втрачене щастя

Жив-був один чоловік. І жив він, відверто кажучи, не дуже добре. Дім у нього був старий, одяг — простий, а в гаманці вічно гуляв вітер. Щодня він із заздрістю дивився на тих, у кого життя «вдалося».

«От якби в мене був гарний дім, красуня-дружина, море грошей — от тоді б я жив!» — думав він.

І раптом перед ним з’явився ангел.

— Я чув твої думки, — сказав він. — Я можу здійснити всі твої бажання. Просто скажи, чого ти хочеш.

Чоловік ледь не підстрибнув від радості. Такого ж не буває! Чи буває?

— А що взамін? — насторожився він.

— Нічого. Ти ж так давно цього хочеш, — усміхнувся ангел.

І чоловік почав перераховувати: великий дім, красуня-дружина, багато-багато грошей.

— Готово, — сказав ангел. — Засинай, а вранці все буде так, як ти мріяв.

І справді! Вранці він прокинувся в розкішному маєтку, поруч із ним — ідеальна дружина, на столі вже чекав сніданок. А в банку з’явився рахунок, який ніколи не порожнів. Рай, а не життя!

Спочатку він був у захваті. Але… за кілька місяців щось пішло не так. Ні, дім не зруйнувався, дружина не втекла, гроші нікуди не зникли. Та серце було порожнє. Усе, що колись здавалося таким бажаним, більше не приносило радості. Чому?

Він знову покликав ангела:

— Чому я нещасливий? У мене ж є все!

Ангел подивився на нього з легкою журбою:

— Ти просив дім, але не просив затишку й тепла в ньому. Ти просив дружину, але не просив любові. Ти просив гроші, але не просив свободи, відповідальності та віри, без яких гроші перетворюються на пил.

Чоловік завмер. Він усе зрозумів.

— Дай мені це! — вигукнув він.

Але ангел лише усміхнувся і сказав:

— Тепер ти знаєш, що тобі потрібно. Іди й створи своє щастя сам.

Щастя — це не кінцева точка, а шлях

Ця притча — чудове нагадування про те, що щастя неможливо просто отримати. Його можна лише створити. Щастя — це не зовнішні атрибути, а те, чим ми їх наповнюємо. Це не дім, а затишок у ньому. Не дружина чи чоловік, а любов і розуміння між вами. Не гроші, а вміння ними розпоряджатися і робити життя інших кращим.

Адже яка користь у багатстві, якщо тобі ні з ким поділитися радістю? Який сенс в ідеальному домі, якщо в ньому порожньо й холодно? Щастя — це не список досягнень, які можна викреслювати одне за одним. Воно живе в процесі, у кожній миті, у нашому ставленні до життя, до себе, до близьких.

Можна жити в замку й бути глибоко нещасним. А можна мати найскромніше житло й відчувати тепло, любов і внутрішнє задоволення.

Мудрість каже: блаженний той, хто здобув мудрість і розум, бо вони цінніші за срібло й золото.

Тож якщо ви сидите й чекаєте, що щастя впаде з неба — час вставати й починати будувати його власними руками. Пробувати, помилятися, знову пробувати. Шукати сенс, відкривати себе, любити, ділитися, творити. І тоді, озирнувшись назад, ви зрозумієте:

«Ось воно — моє щастя!»

А що б ви додали ще? Діліться в коментарях 💬