«Покахикав, видихнув, захропів!» Подруга (52 роки) відверто про те, що думає про кавалерів-ровесників

Одного вечора ми з Ольгою сиділи на кухні, пили чай і слухали дощ за вікном. Розмова, як це часто буває, перейшла на чоловіків. Я спитала:
— Ну що, залицяльники є?
Ольга голосно розсміялася:
— Є! Але їх краще показувати в музеї. Половина відразу дістає пігулки, інша — скарги на тиск і курс долара.
Вона розповіла, що за останні місяці зустріла кількох «кавалерів 50+» — і всі вони справили однакове враження: втомлені, без іскорки, без бажання жити. Один на побаченні розсипав по столу пригорщу ліків і почав розповідати про свої аналізи. Інший три години нарікав на дружину, кредит і уряд. А третій з порогу запитав: «А навіщо тобі взагалі чоловік?»
— Таке враження, — зітхнула Ольга, — що я приходжу не на побачення, а на збори пенсіонерів. Ні флірту, ні усмішки, ні легкості. Лише ниття й втома.
Я добре її розумію. У багатьох чоловіків нашого покоління ніби згас вогонь. Вони живуть за інерцією, перестали мріяти. А зрілість же — не кінець, а шанс почати по-новому.
— А от якщо трохи молодші, років на п’ять–сім, — продовжила вона, — то зовсім інша справа. Очі блищать, є енергія, гумор, спонтанність. Один такий кликав гуляти під дощем і сміявся, як хлопчисько. З ним я почувалася живою, а не черговим пунктом у списку «треба».
Ми довго говорили про те, чому чоловіки після п’ятдесяти так часто здаються. Так, життя їх било, вони втомлювалися, тягнули сім’ї, втрачали здоров’я. Але ж і ми не з заліза — та все одно намагаємося не згаснути.
— Я більше не хочу бути нянькою дорослому чоловікові, — твердо сказала Ольга. — Хочу поруч людину, яка горить, мріє, уміє сміятися. Нехай не молодий, але живий.
Тепер вона живе інакше: ходить на танці, подорожує, зустрічається з друзями. І коли я спитала, чи не боїться вона самотності, Ольга усміхнулася:
— Краще бути самій, ніж поруч із тим, хто давно вимкнув звук життя. Чоловік може бути різним, але хай хоча б не буде, як старий пульт — без батарейок.
І справді: вік — не вирок. Вирок — це байдужість.
А ви як думаєте, чому багато чоловіків із віком втрачають смак до життя? Це втома чи вибір?
Діліться в коментарях — можливо, чийсь досвід стане підказкою для інших.