Новітні наукові дані свідчать: момент смерті — це не миттєве згасання свідомості, а складний і тривалий процес, який перевертає звичне уявлення про межу між життям і смертю.

Страх смерті та його універсальність

Страх перед власною смертю — одна з найсильніших емоцій людини. Ми боїмося не лише самої смерті, а й того, що вона може настати тихо, без свідків і можливості сказати останнє слово.

Однак нові дослідження показують, що навіть після офіційної констатації смерті людина може ще деякий час зберігати здатність сприймати навколишній світ.

Дослідження професора Сема Парнії (NYU Langone)

Команда під керівництвом професора Парнії вивчала пацієнтів, які пережили клінічну смерть.

Аналіз медичних записів і свідчень показав:

• Після зупинки серця мозок не припиняє діяльність одразу.
• Свідомість може зберігатися певний час.
  Деякі пацієнти розповідали, що чули розмови лікарів або бачили, що відбувалося в палаті, — і ці деталі потім підтверджувалися.
  Це дозволило зробити висновок, що «момент смерті» — явище розтягнуте у часі.

Як і чому мозок помирає повільніше за серце

Коли серце зупиняється, приплив кисню до мозку різко зменшується, але клітини мозку не гинуть миттєво.

Запускається ланцюг біохімічних реакцій, який може тривати від кількох хвилин до кількох годин.

Особливо кора головного мозку, що відповідає за мислення й сприйняття, може залишатися активною довше.

Тому людина може чути, відчувати або бачити, навіть коли серце вже не б’ється.

Різниця між серцевим нападом і зупинкою серця

• Серцевий напад — це блокування артерії, але серце ще працює.
• Зупинка серця — припинення електричної активності, серце перестає качати кров.
  Саме цей момент лікарі зазвичай фіксують як «час смерті», але це не завжди означає негайну загибель мозку.

Міжнародні підтвердження

• Університет Західного Онтаріо (Канада) — зафіксував активність мозку після зупинки серця.
• Больниця Hadassah (Єрусалим) — описала спалахи яскравих спогадів у пацієнтів, що помирають.

Ці спогади зазвичай емоційні, уривчасті та нелінійні: людина переживає окремі, найважливіші моменти життя.

Ймовірно, відділи мозку, відповідальні за пам’ять та емоції, вимикаються останніми.

Клінічні та етичні наслідки

Розуміння того, що мозок живе довше за серце, впливає на:

• Медицину та трансплантологію — пояснює, чому можливе донорство органів після «зупинки серця».
• Біоетику — перегляд критеріїв смерті.
• Психологічну допомогу — слова та дотики до умираючої людини можуть мати значення навіть тоді, коли вона не може відповісти.

Що кажуть про «життя після смерті»

Науковці обережні: йдеться не про містицизм, а про біологічні процеси.

Однак досвід тих, хто пережив клінічну смерть, допомагає пояснити історії про «тунель світла» чи «спалахи життя».

Ці явища, ймовірно, мають нейрофізіологічне підґрунтя — короткі спалахи активності мозку в умовах кисневого голодування.

Висновки

• Смерть — не миттєвий акт, а поступовий процес.
• Свідомість і пам’ять можуть існувати ще певний час після зупинки серця.
• Це змінює не лише наукове розуміння, а й ставлення до гідності та спілкування з людиною в останні хвилини життя.

Поступово наука відкриває новий, глибший і гуманніший погляд на те, що відбувається в момент останнього подиху.

Хочете більше матеріалів?

Якщо ця стаття здалася вам цікавою — поділіться нею в соцмережах, залиште коментар і підпишіться на оновлення. Так ви не пропустите нові матеріали про науку, медицину та таємниці людської свідомості.