У сьогоднішній статті мені хочеться відповісти на часте запитання багатьох жінок:

«Як жити, якщо немає чоловіка і я самотня?»

Розповім по пунктах — так буде зручніше.

1. Коли жінці 40 — вона ще не втратила надії зустріти чоловіка, з яким разом буде старіти.

Якщо вона старша — надія все одно залишається і, скоріш за все, залишиться назавжди. Я вважаю, краще мати хоч якусь надію на світле майбутнє, ніж не мати взагалі ніякої.

У мене є знайомі жінки, яким після 50 вдалося зустріти чоловіка. Звісно, це не обов’язково на все життя — але кожен зв’язок має право на існування. Хоча б для того, щоб у цей момент не почуватися обділеною як жінка.

2. Якщо жінка сама у 50 — вона може навіть не усвідомлювати, яке це щастя.

Не потрібно ні за ким доглядати. Адже чоловік до цього віку може неабияк набриднути. Немає потреби миритися з його недоліками, які з віком стають ще більш вираженими.

3. Можна й потрібно жити для себе.

А не сидіти й жаліти себе, мовляв: немає чоловіка, що робити, я якась неповноцінна.

Чомусь у нас досі вважають, що якщо жінка не зустріла чоловіка (по дорозі додому з роботи), то з нею щось не так. А може, навпаки — з нею все в порядку. Вона повноцінна. Жінка — це не чиясь «половинка», вона — цілісна особистість.

Тому можна жити без чоловіка повноцінно:

• радіти кожному дню;
• прокидаючись вранці, дякувати Богові за новий день або просто відчувати себе щасливою;
• займатися власним саморозвитком;
• готувати улюблені страви;
• витрачати зароблені гроші лише на себе, не думаючи про те, що хтось не зрозуміє, навіщо ви купили таку дорогу білизну. Або ж збирати на подорож;
• жити у своє задоволення.

Після 50 цілком нормально жити без чоловіка. І не зациклюватися на тому, що якщо ви самі — значить, життя не вдалося.

Життя не повинно залежати від того, чи є хтось поруч. Це дуже хибна установка. Саме так я вважаю.