Сьогодні весь світ буквально збожеволів на ґаджетах: смартфонах, планшетах та іншій цифровій техніці. Разом із ними у світ проникає вірус цифрового слабоумства. І це не жарт — це діагноз.

У 2007 році спеціалісти помітили, що з кожним роком все більше дітей — представників цифрового покоління — страждають на розлади уваги, втрату памʼяті, низький рівень самоконтролю, когнітивні порушення, пригнічення та депресію. Дослідження показують, що в мозку цих дітей спостерігаються зміни, схожі на ті, що виникають після черепно-мозкової травми або на ранній стадії деменції — слабоумства, яке зазвичай розвивається у старості.

У це важко повірити, але середньостатистична семирічна дитина в Європі вже провела перед екранами більше року свого життя (по 24 години на добу), а 18-річна — понад чотири роки!

Ти хочеш сказати, що зараз діти інші? Так, діти інші. Але мозок у них такий самий, як і тисячу років тому — 100 мільярдів нейронів, кожен з яких має зв’язки з десятьма тисячами інших.

Мозок потрібно розвивати і «годувати». Усі наші думки, дії, розв’язання складних задач і глибокі роздуми залишають слід у мозку.
«Ніщо не може замінити того, що діти отримують від власного, вільного й незалежного мислення, коли вони досліджують фізичний світ і стикаються з чимось новим», — стверджує британська професорка психології Таня Бірон.

Ти будеш шокований, але з 1970 року радіус активності дітей (простір навколо будинку, в якому дитина вільно досліджує навколишній світ) зменшився на 90%!
Світ стиснувся до екрана смартфона. Діти забули, а ще гірше — просто не знають, як це: бігати під дощем, пускати кораблики, лазити по деревах або просто базікати з друзями. Вони годинами сидять, втупившись у свої ґаджети. А їм необхідно розвивати м’язи, знати про ризики, які підстерігають у реальному світі, і взаємодіяти з однолітками.

«Дивовижно, як швидко сформувалося зовсім нове середовище, де смак, нюх і дотик не стимулюються, де більшість часу ми сидимо перед екранами, а не гуляємо на свіжому повітрі чи спілкуємось обличчям до обличчя», — говорить Сьюзен Ґрінфілд. Нам справді є про що турбуватися.

Мозок формується тоді, коли отримує зовнішні стимули. І чим їх більше — тим краще для розвитку. Саме тому надзвичайно важливо, щоб діти досліджували фізичний світ, а не лише віртуальний. Це потрібно зростаючому мозку так само, як і тисячу років тому.

Дитині також потрібен здоровий і повноцінний сон. Але сучасні діти не здатні вийти з Інтернету та відірватися від компʼютерних ігор. Це суттєво скорочує тривалість їхнього сну і призводить до порушень. Який розвиток можливий, коли дитина втомлена, у неї болить голова, а домашнє завдання зовсім не вкладається в голову?

Ти питаєш, як цифрові технології можуть змінити мозок дитини?
По-перше, зменшується кількість зовнішніх стимулів через одноманітне перебування в Інтернеті. Дитина не отримує необхідного досвіду для розвитку важливих ділянок мозку, відповідальних за емпатію, самоконтроль, ухвалення рішень… А те, що не працює, — відмирає. У людини, яка перестала ходити, атрофуються ноги? Так само і з мозком.
Діти не звикли запамʼятовувати — їм легше знайти інформацію через пошукові системи. І як наслідок — проблеми з памʼяттю. Вони її просто не тренують.

Думаєш, діти стали розумнішими завдяки Інтернету?
А чи знаєш ти, що нинішні одинадцятирічні діти виконують завдання на рівні, який раніше демонстрували восьми- чи дев’ятирічні діти 30 років тому? Дослідники вказують, що однією з основних причин є саме життя у віртуальному світі.

«Я боюся, що цифрові технології інфантилизують мозок, перетворюючи його на мозок маленької дитини, яку приваблюють яскраве світло й дзижчання, яка не здатна зосереджуватись і живе тільки теперішнім моментом», — каже Сьюзен Ґрінфілд.

Але ти ще можеш врятувати своїх дітей!
Просто обмеж користування всіма можливими ґаджетами.
Ти здивуєшся, але Стів Джобс — гуру цифрової індустрії — саме так і робив. Його діти взагалі не користувалися айпадом, а інші пристрої їм заборонялися вночі та у вихідні.

Кріс Андерсон, головний редактор американського журналу Wired і один із засновників 3D Robotics, також обмежує дітей у користуванні ґаджетами. Його правило: жодних екранів і пристроїв у спальні!
«Я як ніхто розумію небезпеку надмірного захоплення Інтернетом. Я сам стикався з цією проблемою і не хочу, щоб мої діти проходили через те саме», — говорить він.

Сини творця сервісів Blogger і Twitter можуть користуватися планшетами й смартфонами не більше години на день, а директор OutCast Agency дозволяє ґаджети лише на 30 хвилин на день. Його молодші діти взагалі не мають цифрових пристроїв.

Ось тобі і відповідь на запитання «що робити?». Подбай про підростаюче покоління. Подумай, яке майбутнє чекає їх через 10–20 років, якщо вже сьогодні вони проводять пів дня перед екранами своїх надсучасних пристроїв.

P.S. Поділися цим текстом з друзями!