Я люблю свою маму, але не завжди її розумію. Ось і нещодавно вона приїхала до нас в гості, але поїхала без “будьте здорові” і дуже ображена. За інших обставин я б хвилювалася, але цього разу я переконалася, що мама таки не права, хоча в душі мені і прикро, що все саме так сталося.

Два тижні тому мама раптом надумала приїхати до нас у гості, сказала, що дуже скучила і хоче побачитися з онуком. Я була дуже рада, тому що ми не спілкувалися майже рік. Вона на мене образилася через те, що я її порівняла з свекрухою, і порівняння було не в її користь.

Та як би там не було, мама першою виявила бажання спілкуватися, і мене це потішило, адже наближається Великдень, і варто примиритися з усіма, а особливо з рідними людьми.

Моя мама живе в трикімнатній квартирі. Свекруха у двокімнатній, але в неї у власності є ще малосімейка, яку колись вона отримала від заводу, на якому працювала. Цю квартиру вона здає в оренду і має непогану надбавку до пенсії.

Мамі моїй ця квартира не давала спокою, і вона стала наполягати на тому, що мені треба поговорити з свекрухою і переконати її переїхати в малосімейку, а нам віддати свою двокімнатну квартиру. На що я мамі відповіла, що вона могла б розміняти свою трикімнатну квартиру. Мамі така моя розмова не сподобалася, вона образилася на мене і перестала спілкуватися.

Я намагалася помиритися з нею, але марно, а тепер вона сама проявила ініціативу. Ми намагалися не згадувати старого, коли мама приїхала. Тільки незрозуміло взагалі, з якою метою вона з’явилася. Запропонувала їй відвести онука в садочок, щоб була можливість спілкуватися, але вона заявила, що не треба порушувати режиму. Вона з хлопчиком вечорами гратиме, гулятиме.

Ось тільки жодних прогулянок не було. Бабуся окупувала ноутбук. Поринула у перегляд серіалів. У нас девайс один і ми використовуємо його для роботи. Мама дуже нервувала, коли зять відволікав її від серіальних історій. Онук взагалі не міг добитися уваги від неї.

Так ми прожили кілька днів. Мама підсіла на якийсь сучасний серіал про багатіїв і стала картати нас, що ми мало заробляємо, тому досі і живемо в орендованій квартирі.

Мені було не приємно її слухати, адже ми обоє з чоловіком працюємо, щось заробляємо, в міру можливості відкладаємо, але купити квартиру за одну лише зарплату – це практично неможливо.

Та мама активно коментувала серіал, дошкуляючи мені питаннями, чому у мене досі немає шуби, чому я не ходжу в діамантах, і чому мій чоловік нічого собі не думає, он головний герой як крутиться.

Я як могла, стримувала ці її недоброзичливі коментарі. Добре, що чоловік був на роботі у цей час. Але якось до нього долетіли уривки висловлювань.

Мама відірвалася на мить від екрану, бо пішла в туалет, як чоловік підійшов до ноуту, щось зробив там і пішов. Теща продовжила перегляд. Раптом з кімнати почувся зойк обурення, що все зникло на найцікавішому місці.

Чоловік похитав головою і засмучено повідомив, що треба нести комп’ютер в ремонт. Обійдеться дорого, але нічого. Візьме кредит. Теща косо глянула на нього, але нічого не сказала. Вранці вона встала і повідомила, що засиділася, настав час додому. На нас вона знову сильно образилася, і це перед святами, коли люди, навпаки, миряться.

Я так втомилася від її витівок, що словами не передати. Чоловік мене заспокоїв, що мама знову сама прийде миритися, і спокійно сів працювати за ноут. А син навіть не помітив відразу, що бабусі немає, адже вона зовсім не приділяла уваги дитині.

Мені ця ситуація неабияк болить, неприємно. Постійно задаю собі питання – що я зробила не так? І чи можна якось виправити ситуацію, адже це моя мама.

Фото ілюстративне.