Кожна жінка, яка стала мамою, автоматично відчуває відповідальність за своє чадо. А це означає, що його інтереси стають важливіші за власні. Тому ми часто і відсуваємо турботу про себе на останній план. Але ж неправильно все це. Адже, особисті проблеми накопичуються, і в результаті дитина одержує не щасливу маму.

Ми начебто і пам’ятаємо про це, але на ділі не завжди виходить все зробити правильно. А ця мудра, кумедна притча підкаже, як, що і чому. Її обов’язково потрібно прочитати всім мамам, і, можливо, не один раз. Адже в цьому простому, на перший погляд, тексті прихована глибока єврейська мудрість … 

Жила-була бідна єврейська сім’я. Дітей було багато, а грошей – не дуже. Бідна мати без кінця готувала, прала, роздавала потиличники і голосно скаржилася на життя. 

Нарешті вона зовсім вибилася з сил і відправилася за порадою до рабина: як стати хорошою матір’ю? Вийшла від нього мовчазна й замислена. І з тих пір її як підмінили. І хоча грошей в сім’ї не додалося, а діти не стали більш слухняним, мама більше не сварилася на них. А на її обличчі розцвіла привітна посмішка. 

Домочадці дивувалися тільки одному: раз в тиждень вона йшла на базар, а повернувшись, на весь вечір закривалася у себе в кімнаті. Дітей мучила цікавість. Одного разу вони порушили заборону і заглянули до мами. Вона сиділа за столом і … пила чай і їла солодкий цимес! 

“Мама, що ти робиш? А як же ми? “- обурено закричали діти. 

“Ша, діти! – спокійно відповіла вона.- Я роблю вам щасливу маму! “