В одному селі багато людей нарікали на те, що вони нещасливі. Люди жили просто, працювали день і ніч, заробляючи на життя. Але щасливими себе не почували, поки одного разу в їхнє село не завітав дивний чоловік, який змінив їхнє життя
![](https://info-life.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/d0b2-d0bed0b4d0bdd0bed0bcd183-d181d0b5d0bbd196-d0b1d0b0d0b3d0b0d182d0be-d0bbd18ed0b4d0b5d0b9-d0bdd0b0d180d196d0bad0b0d0bbd0b8-d0bdd0b0.jpg)
Одного разу в це село завітав чарівник. І ось, коли він зʼявився серед них, то запропонував свої послуги і сказав, що може полегшити їм життя. Потрібно було лиш виявити своє бажання.
Першими поскаржилися хворі, щоб той забрав усі хвороби, і щоб вони ніколи не хворіли. Люди вважали це найбільшою проблемою.
Чарівник виконав їхнє бажання, і сталось так, що всі вмить одужали.
Люди були щасливі, їх ніколи вже не турбував ніякий біль, от лише лікар-знахар був зажурений, бо вже не знав, що йому робити і почувався непотрібним.
Заробляти на життя вже не було як, і тому він попросив чарівника, щоб кожен мав вдосталь їжі, тоді вже не треба було б працювати, щоб заробити на прожиття.
І знову чарівник зробив так, як його попросили – люди мали вдосталь всього, їм не треба було думати, де взяти їжу.
Життя стало чудовим – ніхто не хворів і і їжі було вдосталь.
Всі були задоволені, от лише пекар, що пік хліб та ті, що вирощували овочі і доглядали за тваринами залишились у відчаї, бо вже не знали чим їм зайнятися.
Та інші ремісники також, подумавши, сказали: “А навіщо нам працювати, їжу маємо, а все інше можна попросити і мати відразу”.
Але в селищі почалось щасливе, безтурботне життя. Люди жили і насолоджувалися життям, не думаючи про завтрашній день. Всі їхні побажання здійснялися без жодного старання. Люди забули про фізичну втому.
З часом хтось сказав: “Нам не зручно кожного разу йти і брати їжу, краще, щоб мали все у хаті”.
Чарівник виконав і це їхнє бажання, і тепер кожен все мав під рукою і всього було вдосталь.
Одно дня забрів у це село один чоловік і те, що він побачив, його дуже здивувало. Це було дуже дивне село: де ніхто не потребував допомоги, де ніхто нікого не бачив, ніхто ні в чому не мав потреби, бо кожен жив своїм життям. Довкола панувала насторожлива тиша i нікого не можна було побачити.
Минув час і ті люди, які ще нещодавно вважали себе щасливими, засумували. Мали все, але чогось ще бракувало. Навіть коли сходились, то не мали про що поговорити, бо всі були самодостатні.
Тоді зібрались усі і попросили у чарівника, щоб той виконав останне бажання: “Поверни нам наше колишнє життя…”.
А що для вас – щастя?
Як на мене, щастя – це коли один потребує іншого.
Дякуємо за увагу!
Фото ілюстративне.