Автор: admin

Що чекає на того, хто простив зраду, та інші давні прислів’я, що вражають своєю мудрістю

Прислів’я — це сконцентрований життєвий досвід, виражений у кількох точних і влучних словах. Особливо давні вислови несуть у собі культурну пам’ять поколінь, передаючи уроки про життя, людські стосунки, вибір і […]

admin Блоги

Чоловіки-однолюби: знаки зодіаку, для яких любов — назавжди

У світі швидких зв’язків і легко замінних почуттів особливо цінуються чоловіки, для яких любов — не експеримент і не тимчасовий проєкт, а внутрішній вибір. Вони не розкидаються серцем, не грають […]

admin Блоги

— Мамо, не хвилюйся так. Зі мною все буде добре! — заспокоювала Зою Романівну дочка Юля, збираючись до пологового — Ой, щось мені серце підказує, що щось трапиться, — пробурмотіла Зоя. — Дай Боже, щоб ти щасливо народила. Сорокарічну жінку повезли в пологовий будинок, а її мати залишилася вдома, збираючи для онука речі. Вже все було готово — і чепчики, і повзунки, усе найнеобхідніше для новонародженого. Так сталося, що Юля залишилася вагітною без чоловіка. Її коханий категорично відмовився від дитини. — Не хочу я на старості років няньчитися, — виправдовувався Микола, коли почув новину. — Думав, у сорокарічної жінки вже не буде інтересу до пелюшок Він швидко зібрав речі й подався назад до матері. Зоя Романівна ще тоді попереджала дочку, що Коля просто шукає зручний варіант для себе, а не кохану жінку, та Юля слухати не хотіла. Із першим чоловіком у неї не склалося, дітей не було, а тут — такий подарунок долі: дитина. Юля безмежно раділа майбутньому синові. Вже й ім’я вигадала — Іллюша. Але не судилося Юлі вижити. Вона занадто часто нервувала через розрив із Кольою. Через стрибки тиску її не стало під час пологів. Мати довго тужила. Якби не онук, що потребував турботи, Зоя Романівна, можливо, не витримала б. Ілюша ріс жвавим, непосидючим хлопчиком, якому постійно була потрібна увага. Добре, що бабуся вже була на пенсії, а ще допомагала сусідка. Так і виховувала хлопчика Зоя Романівна. Душі в ньому не чаяла: усе нове — йому, усе смачненьке — йому. Любила свого онука. Юлечку згадувала з теплотою, дякувала їй подумки за подаровану можливість побути бабусею в старості. Часто вони з Ілюшею відвідували могилу матері. Зоя висадила там квіти, взимку клала живі — пам’ять берегла Коли хлопчикові виповнилося три роки, бабуся відвела його до садочка. Хотіла, щоб Ілля розвивався, вчився спілкуватися з іншими дітьми. Так вони і жили, мріючи про гарне майбутнє. Одного дня бабуся не прийшла за Іллею. Виховательки занепокоїлися, почали телефонувати — ніхто не відповідав. Людмила Костянтинівна сама викликалася відвести хлопчика додому. Коли вони відчинили двері, Ілюша кинувся в бабусину кімнату. Побачивши Зою Романівну нерухомою на підлозі, п’ятирічний хлопчик закричав: — Бабусю! Бабусю, прокинься, будь ласка! Людмила Костянтинівна доторкнулася до зап’ястка й опустила очі. — Ходімо поки до мене, — сказала вона Іллі. Не хотіла, щоб дитина бачила, як до будинку під’їжджають служби. Ілля тоді ще не до кінця розумів, що сталося, але відчував недобре. Пізніше до Людмили Костянтинівни приїхали якісь тьоті й дядьки. — Це вони по мене прийшли? — показавши на вікно, запитав хлопчик. Йому раптом згадався фільм, який вони з бабусею дивилися: там показували дитячий будинок, куди забирали сиріт. Іноді Зоя так і називала Іллю: «сирітонько моя». — Я не хочу до них! — кинувся до Людмили хлопчик. — Я хочу залишитися з Вами. Можна? Ілля дивився на виховательку таким жалісливим поглядом, що їй стало не по собі. — Прости, Ілюшику. Я не можу тебе взяти. У мене своїх троє, — тихо сказала жінка, відчиняючи двері працівникам служби опіки. — А хто тут у нас Ілля Синицин? — весело запитала жінка у блакитній формі. — Я не хочу до них! — ще раз відчайдушно закричав хлопчик, ховаючись за спину Людмили. — Будь ласка, не віддавайте мене… Попри його сльози й благання, Ілюшу повели до машини і посадили на…

— Мамо, не хвилюйся так. Зі мною все буде добре! — заспокоювала Зою Романівну дочка Юля, збираючись до пологового — Ой, щось мені серце підказує, що щось трапиться, — пробурмотіла […]

admin Різне

8 неочевидних ознак того, що ваше тіло кличе на допомогу: на що варто звернути увагу

Ви відчуваєте, що щось не так, але не можете точно визначити проблему? Можливо, ваше тіло просто намагається вас попередити. Перш ніж розвинеться серйозне захворювання, організм часто подає легкі, майже непомітні […]

admin Блоги

Ніколи не зберігайте їх у себе вдома: 4 речі, які позбавляють енергії та гарного настрою

«Мій дім — моя фортеця». Цю фразу ми чули сотні разів. Так само, як і твердження, що «вдома навіть стіни допомагають». Але будьмо чесними: чи завжди наше житло справді є […]

admin Блоги

Дуже погана прикмета: чому не можна зберігати шкарпетки на підлозі, особливо біля ліжка

Багато хто впевнений, що найзвичніше місце для шкарпеток — біля дивана або ліжка. Сценарій знайомий: прийшов додому, роззувся, зняв шкарпетки й кинув поруч. Так роблять тисячі людей, навіть не замислюючись. […]

admin Блоги

Їжте їх після 50: 2 фрукти та 2 овочі, необхідні для здоров’я печінки

«Печінка — це вартовий нашого існування. І коли цей вартовий втомлюється, відгукується не лише тіло, а й внутрішній стан». Цю думку приписують одному французькому лікарю початку минулого століття, і в […]

admin Блоги, Різне

10 речей, які ви не знали про зраду

Зрада рідко буває тим, чим здається на перший погляд. У масовій свідомості вона виглядає як наслідок розбещеності, слабкості характеру або «кінця любові». Але в реальності зрада — це складний психологічний […]

admin Блоги