Коли мами не було вдома, я відлила в баночку з-під майонезу її шампуню і помила ним волосся. Небо і земля. Він не був якимось спеціальним, лікувальним або професійним. Найпростіший, який зараз продають по сто гривень за пляшку. Мені попало: мама пронюхали приємний запах від волосся. Мене відшмагали
Коли ми з сестрою були маленькі, мама купувала для нас окремий шампунь. Собі брала звичайний ще з бальзамом, і ховала в свою кімнату. А у ванній кімнаті виставляла літровий «Кропив’яний». Найдешевший, наскільки я пам’ятаю. І у мене, і у Олени волосся було дове. Після «Кропив`яного» – не розчесати було, ми по сорок хвилин біля дзеркала стояли, по прядочкі вичісували. Волосся було схоже на солому, сіклося. А стригтися нам заборонялося під гаслом: грива – головна прикраса дівчини. Джерело На дванадцять років сестрі подарували набір дитячої косметики: гігієнічна помада, дзеркальце, шампунь. Що…
Read More