Сьогодні пішла на плановий огляд до гінеколога. Знаєте, з тих візитів «для галочки», коли все добре, але потрібно прийти. Прийшла раніше призначеного часу, і хоч лікар платний, була невелика черга — довелося чекати. І раптом я дуже чітко відчула цей особливий запах. Той самий, який часто асоціюють із літніми людьми. Не різкий, не неприємний, але впізнаваний. І, чесно кажучи, я прямо запитала лікаря: що це за запах старості? Чому він з’являється? І найголовніше — чи всіх це чекає?

Відповідь була дуже конкретною і, на жаль, не надто приємною.

Що це за запах?

Запах «старості» — це не вигадка і не образа, а цілком вивчене біохімічне явище. У нього навіть є назва — 2-ноненаль. Це особлива органічна сполука, яка утворюється в шкірі з віком.

Після 40 років (а в когось — і раніше) в організмі починають знижуватися антиоксидантні процеси. Жири, особливо омега-7 та омега-9, розщеплюються інакше, і в шкірі накопичуються продукти окислення. Саме 2-ноненаль і дає той самий характерний «затхлий» або «пилово-прілий» запах, який важко описати словами — але легко впізнати.

Чому пахнуть не всі?

Тому що справа не лише у віці, а в таких факторах:

— гормональні зміни (менопауза, зниження естрогену та тестостерону);

— уповільнений обмін речовин;

— порушення мікрофлори шкіри;

— неправильний або недостатній догляд за тілом.

Так, у чоловіків цей запах проявляється частіше — через активніше виділення шкірного сала. Але жінки теж можуть із цим стикатися, особливо якщо шкіра суха, харчування бідне, а догляд — поверхневий.

Коли це починається?

Іноді вже з 45–50 років, особливо при різких гормональних змінах. У когось — пізніше. Але це не вирок, і далеко не всі мають такий запах.

Зазвичай його не мають ті, хто:

• п’є достатньо води
• веде активний спосіб життя
• носить чисту натуральну білизну
• слідкує за харчуванням і роботою шлунково-кишкового тракту
• регулярно доглядає за шкірою тіла (зволожує, очищає, оновлює)

Висновок

Я зробила для себе такий висновок: цей запах — не просто «ознака старості», а результат змін в організмі, за якими не доглядають.

А значить, багато чого можна попередити. Шкіра пахне інакше, коли вона зволожена, «дихає», коли в організмі немає застійних процесів, коли ми не просто миємося, а дбаємо про себе зсередини.

Хочеш — можу зробити з цього короткий вірусний пост або додати гарну картинку 👍