Пригоди журналістки, інструкція до мозку і секс під лампою – 5 книг, які змінять ваше ставлення до реальності

НОВИНИ

[ad_1]

Книжки цього огляду більш ніж доречні для нашого сьогодення, адже вони намагаються пояснити те, що відбувається в контексті нового світогляду. Тобто мова про способи адаптації до життєвих ситуацій та стресу, а також про те, як дбати про ментальне здоров’я в умовах криз, як говорити про складне, як витримувати себе та інших тощо.

 

 

 

Христина Коціра. Яблука Єви.

Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2022

Одна з героїнь цієї книжки жила своїм життям та дякувала Богу, адже чоловік роботящий, дітки здорові, велика війна повз пройшла. Але не знала, що земля їхня вже їм не належала, та й самих їх, як безправну худобу завантажили у вагон й повезли невідомо куди. У рідному краю, за лінією Керзона, вона залишила рідну хату й попіл батьків і сестри, село яких спалили поляки. У поїзді Єва рятує від смерті немовля й на знак подяки від родини лемків отримує подарунок – дерев’яне яблучко… І ось вже сьогодні, здається, все змінилося, але миру і злагоди у світі небагато. «Євку ніхто не любив, – дізнаємося ми на початку цієї історії. – Ні рідні діти, ні внуки. Онуки навіть бабою не називали. В очі – ніяк, позаочі – старою Макарихою. Але всі як один хотіли бути при ній у хвилину смерті, щоб першими добратися до матрацу під дряхлим бабиним тілом. Вірніше – до того, що було під матрацом. Кожен малював собі гору скарбів, наскільки дозволяла фантазія, і лічив імовірні багатства – баба мусила схоронити немало. Удень і вночі пильно стерегла власне ложе від чужих зазіхань. Усі її статки були там: собі нічого не купувала. Зрештою там таки покоїлось чимало добра, яке баба стягувала впродовж років, даруючи хіба що підстави для нових легенд про свою скнарість». І нехай онука старої, Іра, живе без скарбів, але й мети та мрії так само не має. За сюжетом (і за завданням редакції), вона опиняється на Сході України, де в жінки, що ховається з сином від обстрілів, раптом бачить дерев’яне яблучко…

Анастасія Піка. Остання справа журналістки Кроніної.

К.: Bookraine Publishing House, 2022

Ставлення до своєї роботи, завдань і загалом реальності, яка існувала на той час в країні, у головної героїні цього роману – молодої української журналістки – змінилося не одразу. Книжка про пригоди Альони Кроніної складається з чотирьох частин, до яких входить 37 справ, кожну з яких вона виконує на совість – від поїздки на Київську ГЕС до відрядження у Чорнобиль. Одна з частин повністю присвячена Майдану, і в ній описані події з листопада 2013-го по лютий 2014-го. У решті частин мова про пригоди головної героїні під час роботи у різноманітних ЗМІ і не тільки. Ну, а загалом книга присвячена всім українським журналістам. «Питання свободи слова завжди було для мене болючим, зокрема тому, що я і сама доволі часто стикалася із цензурою, не­справедливістю та корупцією, – зауважує авторка. – І чудово знаю про щоденні проблеми українських журналістів не з чуток. Проте моя книжка не лише про це. Насамперед вона про отруйну кремлівську пропаганду, яка пу­стила свої чорні паростки до українських редакцій ще на початку 2000-х, щедро фінансувалася десятки років та ганьбила репутацію багатьох поважних видань. Вона про те, як змінювалася свідомість багатьох наших журналістів після Євромайдану, як відкривалися очі тих, хто хотів бачити. Та, звичайно ж, про розчарування, які завжди переживають люди після визначних історичних подій». Хай там як, але так само під час Євромайдану наша героїня розуміє, що більше не може бути відстороненим свідком подій і хоче боротися з кремлівською пропагандою та розповідати людям правду. З часом вона побудує блискучу кар’єру: IT-журналістка, працівниця парламенту, агентка розвідки MI6 – і спробує зірвати російське вторгнення до України 24 лютого 2022 року.

Ілля Полудьонний, Марк Лівін. Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці.

К.: Наш Формат, 2022

Ця книжка писалася шість місяців, напередодні війни. Її контекст – повсякденне життя, реалії останніх років, і зрозуміло, що треба було адаптувати все до ситуації з війною. І хоч контекст пояснити важливо, але основа залишиться незмінною, бо важливіше, щоб за будь-яких умов люди не забували жити своє життя, дбали про близьких, вчилися розмовляти про непросте та часом незрозуміле. Тож чому люди так по-різному реагують на ту чи іншу подію? Чому хтось сміється, хтось плаче, хтось бере дистанцію, а комусь навпаки треба близькість? Чому декому вдається перетворювати злість та образу на любов, а хтось застрягає в переживаннях і не здатен рухатися далі? Даючи відповіді на ці питання, автори знайомлять нас з багатьма способами, якими ми «захищаємося» від обставин, – запереченням, проєкцією, ідеалізацією, відстороненням, контролем тощо. «Проєктуючи, людина накладає обмеження на ситуацію чи людину, виходячи з внутрішньої картинки світу, – запевняють нас. – Але без цього механізму ми не зможемо як слід навчатися, спілкуватися, взаємодіяти. Ми вже колись жартували, що наша психіка – це закрита вечірка для одного, ми не можемо проникнути в голову іншої людини, але на основі власного досвіду ми можемо уявити, як людина переживає горе та втрату, як почувається, коли її покинули, завдяки їй ми можемо плакати та сміятися поруч з іншими».

Данило Яневський, Леся Ковальчук. Секс під лампою.

Х.: Фоліо, 2022

Мова у цій книжці про те, звідки береться секс у нашому житті, яким він може бути, як він впливає на наше життя і як зробити так, щоб бути не тільки вдоволеним, а й щасливим, до того ж зробити щасливими своїх близьких. У розмові беруть участь двоє: психолог Леся Ковальчук та журналіст Данило Яневський. Вони обговорять і розглянуть найпоширеніші та найважливіші питання, що виникають між близькими людьми, та, сидячи під лампою, потроху розплутають вузли непорозумінь та висвітлять темні кутки особистих стосунків. «Д.Я. Друге питання від Наталі: «Що робити з токсичними стосунками і що це таке?». Давайте визначимося з термінами в першу чергу. Л.К Токсичні стосунки – це таке на сьогоднішній день відоме визначення стосунків, в яких люди більше руйнуються, ніж розвиваються. Руйнують свою особистість, марнують життя. Втрачають своє здоров’я – тому, що ці стосунки нефункціональні. Що це означає? Це означає, що ми там не виконуємо функції, наприклад, дружини або чоловіка. Не відчуваємо себе жінкою або чоловіком в цих стосунках. Можливо, все переплутано. В токсичних стосунках ми почуваємо себе гірше, ніж нормально. Психологічний комфорт там відсутній, а здорові стосунки – це психологічний комфорт обох партнерів».

Девід Іґлмен. Секрети нейропластичності. Як мозок адаптується до нових викликів.

К.: Наш Формат, 2022

У цій книжці багато питань, і всі вони до нашого мозку. Чому дитина з аутизмом здатна скласти кубик Рубіка за 49 секунд, але не в змозі нормально спілкуватися з однолітками? Як так: в Арнольда Шварценеґґера дуже сильний австрійський акцент, а акторка українського походження Міла Куніс говорить англійською як носійка мови? Вони ж обоє давно працюють на Голлівуд! І це тільки частинка дивовиж, про які розповідає автор – один із найславетніших нейробіологів сучасності. Загалом ця книжка – захоплива інструкція до нашого мозку. Завдяки їй ви на повну потужність користуватиметеся власними можливостями, легше пристосуєтеся до змін, швидше здобудете новий фах тощо. «Чому Ейнштейн став Ейнштейном? – питається автор. – Безумовно, генетичне підґрунтя мало значення, але й весь пережитий досвід також: гра на віолончелі, вчитель фізики в старших класах, відмова коханої дівчини, робота в патентному відомстві, математичні задачі, за які він дістав високу оцінку, історії, які він читав, та мільйони переживань згодом — усе це сформувало його нервову систему в особистість, відому під іменем Альберт Ейнштейн».



[ad_2]

Source link