Сусіди взяли за звичку нам машиною підпирати ворота. Зайти можна, але незручно, і сваритись не хотілося. Розповідаю, що чоловік вигадав

Новини, Події

Це сусід у нас такий. Невимушений. Все в нього легко, хоч би що трапилося, тільки відмахується:

– Ну і нічого страшного, не помер ніхто.

Звичайно, коли не в його бік незручності.

Взяв за звичку ставити машину не у себе у дворі, а під вікнами. Але чомусь із нашого краю, так, що й ворота не відчинити, і хвіртка — ледве протиснешся. Відмахується:

– Ну, нічого страшного, вулиця взагалі спільна територія.

– Спільна, — нарікаємо на нього, — правда ваша. Але лізти через паркан ми також не підписувалися.

Скандалити я з ним боюся. Він і з місцевою владою на рибалку їздить, і чоловік мій вахтами працює. Що я з ним сама зроблю? Діти маленькі, дача у нас — хата сільська, посваришся — так вважай, усе село на два фронти, і приплетуться ще чогось не було.

Довго я намагалася з цією машиною боротися найдикішими способами, що могла придумати. То кішок пристосувалася підгодовувати якраз під його машиною. Якщо ще й валеріанки на колеса хлюпнути — мітитимуть до останнього.

Перейдите к следующей странице, нажав ее номер ниже