Такою обуреною я ще ніколu не була. Прuїхала до дітей, до сина й невістки, погостювати, поки чоловік в нашій хаті ремонт робить. І от спостерігаю вже третій ранок картину: Олег мій встає о пів на шосту, бо йому на роботу треба дві години добиратися.

Новини

Три дні я мовчки спостерігала, як мій син встає зі сходом сонця, сам собі, намагаючись не гриміти посудом, готує якийсь сніданок, бере щось з собою і йде на роботу, поцілувавши сплячу дружину.

Я відчула, як в мені все закипає. Та невже так важко встати і вирядити чоловіка на роботу, як належить?

В мене теж чоловік рано йшов, та ще й двоє малих дітей було, але я кожного ранку смажила йому яєчню, складала свіженький “тормозок”, а потім бралася до справ. Яке там спати!

А вона вилежується-ніжиться, наче пава!

Четвертого ранку я прокинулася о 5-тій, пішла на кухню, посмажила оладок і яєчню, приготувала бутерброди синові на роботу.

Він, звичайно, здивувався і зрадів, коли все те побачив, подякував, але сказав, що мені не варто було “колотитися”. Я відповіла, що для мене це за радість.

Коли за Олегом зачинилися двері, я постукала у спальню до невістки. Сонна, вона накинула халатик і вийшла до мене.

– Доброго ранку, мамо! Чого це вам не спиться у таку рань? – запитала вона.

Перейдите к следующей странице, нажав ее номер ниже