Незрозумілою залишалася ситуація навколо російських кібератак. Вони тривали після женевського саміту.

Світ

Президенти США й РФ провели двогодинний відеосаміт, головною темою якого була Україна.

Перші інформаційні вкидання про підготовку ще одного саміту зі США РФ розпочала ще у вересні. США зберігали з цього приводу глухе мовчання. Предмет розмови був незрозумілий, оскільки лише незадовго до того, в червні, в Женеві вже пройшов саміт Джозефа Байдена з Владіміром Путіним. Скидалося, домовленостей, досягнутих на ньому, дотримуються обидві сторони. Чергову військову ескалацію, якою РФ погрожувала Україні, було зупинено. Навчання «Захід-2021» Росія завершила дочасно, аби військові змогли проголосувати на виборах до Держдуми. США жодним чином не тиснули на Кремль у зв’язку з цими вкрай маніпулятивними виборами. Їх не оголосили чесними й демократичними, але де-факто визнали.

Незрозумілою залишалася ситуація навколо російських кібератак. Вони тривали після женевського саміту. Але були й постійні контакти для вирішення проблеми. У Женеві тривали консультації щодо стратегічних озброєнь.

Проте Путін знову хотів ексклюзивних переговорів із Байденом, причому до кінця року. В російського президента була можливість зустрітися в межах саміту Великої двадцятки в Римі в останніх числах жовтня та на кліматичному саміті ООН у Глазго на початку листопада, і США її не відкидали. Але Путін вирішив не їхати на жоден із них, обмежившись відеопривітаннями. Пояснення, що прозвучало тоді, — небажання зустрічатися на загальних підставах, як інші лідери, котрі спілкувалися на самітах із американським президентом.

У листопаді розвідувальна спільнота США виявила нову концентрацію російських військ поблизу кордонів України. За оцінкою, на початок наступного року концентрація могла сягнути рівня, який дозволив би Росії здійснити великомасштабну військову атаку на Україну. На відміну від попередніх випадків, включно з ситуацією весни цього року, нова ескалація не злякала США та їхніх союзників. Україна ж узагалі не зразу її розгледіла. Рівень військових приготувань із боку НАТО не знизився, як раніше, «щоб не дратувати РФ», не припинилися і поставки озброєнь Україні. На чергових навчаннях НАТО в Чорному морі з’явилися американські стратегічні бомбардувальники B-1В, у часи холодної війни призначені для ядерних місій, але потім — переобладнані під неядерні озброєння. В Португалії завершилося розгортання новітніх стратегічних бомбардувальників B-2s для швидкого реагування в рамках системи ядерного стримування НАТО.

Міністерські сесії Альянсу в Румунії та Латвії, що відбулися в листопаді, констатували: союзники не знають, якої мети хоче досягти РФ новою ескалацією проти України, але готуються дати відсіч. РФ, зі свого боку, продовжувала вимагати проведення саміту, але не пояснювала публічно, чого хоче. Нарешті Владімір Путін публічно оголосив і кілька разів повторив: РФ хоче міцних юридичних гарантій, що НАТО не буде розширюватися й наближати свою військову інфраструктуру до кордонів Росії.

За кілька тижнів до проведення саміт у відеоформаті США погодили. Відтоді РФ демонструвала підвищену зовнішньополітичну активність на всіх фронтах. Владімір Путін робив численні телефонні дзвінки і приймав іноземних лідерів. Географія була широка — Південний Кавказ, Центральна Азія, Близький Схід, Африка, Латинська Америка, Східна Азія. Напередодні саміту з Байденом Путін відвідав із візитом Індію. Не можна сказати, що РФ десь чекав великий успіх. Але Росія демонструвала, що має глобальний вплив і здатна розмовляти зі США на рівних. Штати, крім стандартних і постійних контактів із європейськими союзниками, напередодні саміту провели додаткові комунікації з Великою Британією, Німеччиною, Італією і Францією, — Джозеф Байден зателефонував лідерам цих країн для узгодження позицій перед розмовою з Владіміром Путіним.

Головну тему перемовин оголосили напередодні — російські претензії до України, що загрожували новою війною. За результатами Білий дім опублікував короткий пресреліз, у якому було сказано, що Байден попередив Путіна про наслідки нового військового вторгнення в Україну, але говорили також про іранську ядерну програму та кібербезпеку і домовилися сформувати команди для подальших консультацій із питань, які турбують сторони.

Кремль опублікував більш розлогий пресреліз, який підтвердив, що США попередили стосовно військового нападу РФ на Україну, вживши перед словами про нього сполучник «нібито». Було сказано, що Владімір Путін виклав свої вимоги про гарантії з боку НАТО та претензії до України. Але ніде не зазначалося, що Байден ці вимоги хоча б почув. Крім того, було представлено супутні теми розмови, де розбіжності в позиціях не такі гострі, зокрема про ядерну програму Ірану. Як і в американському пресрелізі, в російському було сказано, що досягнуто домовленостей про формування команд для наступних консультацій.

Помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван провів пресбрифінг, під час якого розкрив деякі деталі переговорів. За його словами, США не погрожували РФ пальцем, але відверто пояснили, які наслідки чекають на Росію в разі військового вторгнення в Україну. Як було сказано, Штати тепер готові зробити те, чого не готові були зробити 2014 року. Салліван позначив декотрі з цих заходів: зупинка «Північного потоку-2», заборона на дії з суверенним боргом РФ на вторинному ринку, санкції проти найбільших російських банків і фінансової системи РФ, які обмежать конвертацію російської валюти, збільшення військової допомоги Україні. Питання інтерпретації — чи можна вважати ці санкції «пекельними», але вигляд вони мають цілком переконливий.

Перейдите к следующей странице, нажав ее номер ниже