«Ти тільки зачекай мне. Я повернуся й ми обов’язково одружимося» або як хлопець чекав дівчину з армії

Ситуація геть нетипова. Скажи мені хтось таке кілька років тому, то я б напевно сміявся. А зараз й не знаєш чому вірити, а чому ні.

Ця історія сталася з моїм найкращим другом. Ми з ним знайомі з самого дитинства. Як то кажуть разом сиділи на одному горщику. Далі батьки нас разом віддали у дитячий садочок, потім школа. Тільки при вступі в університет наші шляхи трошки розійшлися. Ми обрали різні кафедри. Але заклад той самий.
На другому курсі мій друг почав зустрічатися з дівчиною. Все в них було добре. Всі знали, що справа йде до весілля. На останньому курсі він зробив їй пропозицію й вона погодилася. Почалися приготування до весілля. Але тут на заваді стала армія.

Тільки віддавати борг батьківщині забирали не мого друга, а його дівчину. В них все вийшло навпаки. Одразу після закінчення університету дівчина підписала контракт. Гадала, що встигне одружитися, а вже потім її заберуть на навчання. Але вийшло все трошки інакше. Весілля чи не весілля, а їхати потрібно.
«Ти тільки зачекай мне. Я повернуся й ми обов’язково одружимося» – зазвичай такі слова чути від хлопців, яких дівчата проводжають до армії. Але як я сміявся, коли дівчина хлопця сказала це йому, коли він проводжав її на автобус з речами. Я ще довго його підколював та реготав. «Дивись не загуляй з іншою, а то твоя повернеться й влаштує тобі по повній» – не стримався батько мого друга.

Реклама


Змінилися часи, змінилися ролі. Цікаво виходить.

Реклама