– З чоловіком сім років прожили душа в душу! – розповідає тридцятирічна Ірина. – Появилася бажана дитина три місяці тому, ми обоє його чекали, готувалися до його появи. І я ніколи не думала, що у нас будуть такі проблеми… Сергій, чоловік, мені не дає грошей, уявляєш? Зовсім. Каже, у тебе є свої, все, що хочеш, купуй на них!

– З чоловіком сім років прожили душа в душу! – розповідає тридцятирічна Ірина. – Появилася бажана дитина три місяці тому, ми обоє його чекали, готувалися до його появи. І я […]

– Не знаю, Ганусю, як і бути. Здоров’я нікуди не придатним стало, а зима скоро. Що буду одна-то робити? Влітку ще куди не йшло – перебула якось. Взимку, боюся, не впоратися мені одній – адже і сніг треба розгребти і дров наносити, і води… Дочка кличе до себе! –  Останні дні перед від’їздом Катерина ходила як у воду опущена. Довго сиділа в напівзабутті і начебто про щось думала. Щоб якось забутися, молилася Богу. Згадала про все і заплакала, бо не захотілося раптом їхати від усього того, що було раніше звичним і буденним, а тепер ось обернулося пам’яттю гіркою, пронизливою ​​і дорогою їй!

Весну і літо Катерина ще трималася, сяк-так вела своє нехитре господарство, але до осені захворіла і зовсім погана стала себе почувати. Підніметься на ганок і немає сил навіть через поріг […]

– Я втомилася від претензій чоловіка і хочу розлучитися. Якщо він такий зараз, то, боюся навіть уявити, яким він буде в старості. Мені абсолютно не хочеться догоджати йому, тим більше, що я вже намагалася – це марно!

Альбіна та Ігор одружені шістнадцять років. Їх старшому синові чотирнадцять, молодшому – десять. Проблеми в сім’ї почалися близько двох років тому, і зараз вже Альбіна серйозно налаштована на розлучення. В […]

– Згідно із законом або по совісті: як розділити з сестрою квартиру. Рідна людина. З таким чоловіком, вона все життя буде поневірятися по орендованим кутах. Але хто винен, що вони не хочуть напружуватися і більше заробляти?

Ми з Оксаною росли не розлий вода. Дивились одні і ті ж мультики, слухали однакові казки. Були найкращі подругами. А виросли – абсолютно різними особистостями. Я екстраверт, домагаюся своїх цілей. […]

– Мені б Дімку тепер швидше з притулку забрати, – говорила вона старій подрузі. – І у мене, напевно, все налагодиться. Все буде добре. Шкода, мама не дочекалася мене. Але вона мені наснилася, ще там і знову уві сні щось про закони моральні говорила, як на уроці. Але більш зрозумілою мовою. І Дімку забрати, просила… Він уже в школу піде в цьому році… Так швидко виріс за 5 років, поки мене не було!

Дімка спав. Віра Петрівна сиділа в улюбленому кріслі, в’язала, поглядаючи на годинник. Якби не тривога за дочку, то їй було б так затишно. – Не хвилюйся за мене, зі мною […]