З Вадимом ми зустрічалися довго. Та, несподівано, у липні мені почала дзвонити якась дівчина, вона сказала, щоб я залишила Вадима. Я була здивована. А потім вона запропонувала зустрітися. Вона розповіла мені усю правду, і я зрозуміла, що весілля не буде. Відтоді минуло вже 5 років, я зараз заміжня жінка, але не можу пробачити свого чоловіка, хоча розумію, що він не винен

Життєві історії

З Вадимом ми зустрічалися довго. Та, несподівано, у липні мені почала дзвонити якась дівчина, вона сказала, щоб я залишила Вадима. Я була здивована. А потім вона запропонувала зустрітися. Вона розповіла мені усю правду, і я зрозуміла, що весілля не буде. Відтоді минуло вже 5 років, я зараз заміжня жінка, але не можу пробачити свого чоловіка, хоча розумію, що він не винен

Він просто зайшов і сказав:

– Привіт!

Я стояла як укопана, дивилася на нього знизу вгору і нічого не могла відповісти. Я закохалася з першого погляду. Він був принцом на білому коні, моїм принцом. Він був високим, широкоплечий, і у нього була чарівна посмішка. Він запав мені у саму душу. Звали його Вадим, йому було 20 років. Всі наступні дні, я кожен день після школи приходила в те кафе в надії побачити його. Так ми з ним познайомилися.

Кожні вихідні він приходив в кафе, ми просто розмовляли, нам було дуже легко один з одним, а потім він проводжав мене додому. Я була на сьомому небі від щастя. Я закохалася до без тями. Ми почали зустрічатися. Я навіть не могла повірити в це. Він – найкрасивіший, а я – непримітна дівчинка. Все було як в казці. Всі свята ми проводили разом, він дарував мені квіти, подарунки, дуже красиво залицявся.

Так проходив місяць, потім другий. І ось наставав квітень, наближався мій день народження. Від цього дня я чекала багато. І я не помилилася. Він подарував мені золоту каблучку. Ні, він не запропонував вийти за нього, він просто подарував мені перстень і сказав, що завжди буде зі мною, що ніколи не кине. Так минуло ще кілька місяців.

Але потім я почала бачити щось недобре в його поведінці. Він перестав мені дзвонити, перестав відповідати на мої дзвінки, відмовлявся зустрічатися. Я була просто в розпачі, адже я не могла його втратити. І я вирішила з’ясувати, що ж сталося. Я приїхала до Вадима додому. Він був там. Я вирішила перевірити його і набрала його номер. Він відповів і сказав, що його немає вдома, а буквально через кілька хвилин відкрилися вхідні двері і ми зіткнулися віч-на-віч.

Я плакала. З його погляду я все зрозуміла. У мене як туман спав з очей. Переді мною стояв не мій принц, а зовсім чужий хлопець. Він мені сказав тільки одну фразу:

Перейдите к следующей странице, нажав ее номер ниже>