Я з дружиною розлучений вже більше п’яти років, але з тещею у мене досі чудові взаємини. Колись вона мені сказала: «Я з тобою не розлучалася. Для мене ти завжди залишишся зятем». Ми підтримуємо спілкування заради дітей і я вважаю, що це правильно

Життєві історії

Я з дружиною розлучений вже більше п’яти років, але з тещею у мене досі чудові взаємини. Колись вона мені сказала: «Я з тобою не розлучалася. Для мене ти завжди залишишся зятем». Ми підтримуємо спілкування заради дітей і я вважаю, що це правильно

Я розлучений, але з тещею у мене збереглися чудові взаємини. Може, комусь це і видасться дивним, але я вважаю, що це правильно.

У мене відразу з тещею склалися чудові стосунки. Вона з самого початку знайшла зі мною спільну мову, намагалася допомогти в скрутну хвилину своїми зв’язками, я постійно відвідував її і також намагався допомагати при першій необхідності. При цьому ми з тещею неймовірно різні люди, у нас абсолютно протилежні погляди на світ, на виховання дітей і навіть на політику і майбутнє. Однак ми завжди вміли знаходити точки дотику і говорити тільки про те, що нас об’єднує.

Незабаром у нас з дружиною з’явилося двоє синів, теща була дуже рада онукам. Вона відвідувала їх нечасто, так як багато працювала і жила в іншій частині міста, але на вихідних намагалася забирати їх до себе. Так в моєму житті з’явився новий родич.

З часом наші відносини з дружиною зіпсувалися. В один день ми розійшлися остаточно, а потім розлучилися. Теща дуже важко сприйняла наше розлучення. А потім зателефонувала мені і сказала: «Я з тобою не розлучалася. Для мене ти завжди залишишся зятем». Вона для мене так і залишилася тещею. І ось чому все вийшло саме так.

Безумовно, відносини після розлучення в більшості випадків залежать від того, як спілкувалися родичі до розпаду родини. Як я вже говорив, у нас були хороші відносини один з одним. Я добре ладнав і з тестем, і теща постійно спілкувалася з моїми батьками. І після розлучення нічого не змінилося.

Деякі батьки сприймають розлучення дітей як якесь зрадництво, як конфлікт. А якщо так, то потрібно обов’язково стати на чиюсь сторону: «Якщо це моя донька – я зобов’язана підтримати її». Але Валентина Іванівна так не зробила.

Діти розлучилися не тому, що хтось когось зрадив, а тому, що їм разом ужитися не вийшло. Адже подружжя саме один одного вибирали. Ну не вийшов шлюб, потрібно просто прийняти цей факт.

Мені теща так і сказала: «Не хочу знати, що у вас там сталося. Бачу, у кожного з вас тепер свої відносини, значить, так вам і краще».

Перейдите к следующей странице, нажав ее номер ниже>