– Дитинко, а ти коли-небудь десь працювала? – якось не витримавши такого ставлення, запитала Ольга. – Так, звісно. Все що в мене є, це виключно моя заслуга. Довгий час я працювала в компанії, де ми знайомились з чоловіками, і “викручували” їх в дорогих ресторанах. Ні-ні, не подумайте нічого поганого. Найголовніше, що грошей ми заробляли о-го-го.  Мама в цей час взялась за голову. Ще такої дівки їй в хаті бракувало

Ольга та Петро ніби й народжені були один для одного. Обоє мали бізнесменську жилку. Тому, як тільки поженилися, то зразу добре на ногах стояли. Петро мав павільйон на ринку, де торгував запчастинами до автомобілів, а Ольга точку з м’ясними виробами, яка з часом розрослась по всьому їх місту.

В сім’ї був єдиний син Роман, якого подружжя балувало та догоджало. Роману купляли найкращі іграшки, він перший серед друзів їздив на велосипеді. А на повноліття батьки навіть подарували автомобіль.

Ольга розуміла, що скоро в її дім потрапить невістка, бо Роман був завидним женихом, та так вона боялась цього вибору. Хотіла ж найкращого для сина.

З Іриною Роман познайомився в елітному нічному клубі. Дівчина сиділа і сумувала за сусіднім столиком. Роману наче увірвалося щось в середині. Закохався в красуню з першого погляду, і відразу взявся до роботи.

Дівчина не одразу прийняла хлопця, спершу роздивилася, в чому одягнутий, на чому приїхав, які друзі поруч, але побачене її зацікавило – багатий хлопець. Через деякий час привів Роман її в свій будинок.

– Мамо, тату! Це Ірина – моя дівчина.

Як тільки сіли за стіл, Ірина показала своє “Я”.

– Я м’яса не їм вже, як два роки, і вам не раджу. Дуже шкідливо для здоров’я.

– Ой, а як так? Наш Ромчик обожнює і котлетки і відбивні і кров’яночку.

– Фу-фу! Навіть не говоріть мені про ці страви, – заметушилась дівчина. – Якщо захоче, то нехай сам собі й готує, або вас просить. Я в той час, ні ногою на кухню – запаху не переношу.

В кінці частування дівчина нахабно витягнула тоненьку цигарку, і попросила Романа вийти з нею на вулицю.

– Добре, хоч не в домі, – говорила обурена Ольга.

З того часу Ірина й оселилася в їхньому шикарному домі. Дівчина нічого не робила. Все що приносило їй задоволення це: солярії, косметологи, масажисти і подруги, з якими вона частенько зустрічалася.

– Дитинко, а ти коли-небудь десь працювала? – якось не витримавши такого ставлення, запитала Ольга.

– Так, звісно. Все що в мене є, це виключно моя заслуга. Довгий час я працювала в компанії, де ми знайомились з чоловіками, і “викручували” їх в дорогих ресторанах. Ні-ні, не подумайте нічого поганого. Найголовніше, що грошей ми заробляли о-го-го.

Мама в цей час взялась за голову. Ще такої дівки їй в хаті бракувало. На роботі дівчата все розпитували, як поживає невісточка.

– Ніяка вона не невістка, а просто дівчина його, але я то скоро відіб’ю, – говорила Оля.

Як сказала, так і зробила. Довго описувати всю суть, але вийшло так, що Роман все менше і менше давав своїй ледарці гроші, а їй таке життя не подобалось.

Перейдите к следующей странице, нажав ее номер ниже>