Я ВИЙШЛА ЗАМІЖ ЗА ГЛYXОНІМОГО ЧОЛОВІКА. БАТЬКИ НЕ ПІШЛИ НА МОЄ ВЕСІЛЛЯ, СКАЗАЛИ, ЩО Я ЗРАДИЛА ЇХ!

Напевно нами і направду керує доля. У той день все пішло не так, як зазвичай.

Не задзвонив будильник, потім перед виходом зрозуміла, що забула вимкнути воду в раковині, туди потрапила губка і почало все топити. Далі повз мене просто пролетіла моя маршрутка і я вирішила зловити машину.

Зупинився красивий позашляховик, щось мене в ньому збентежило, але я спізнювалася і сіла. Сказала куди їду. Мені здалося, що чоловік мене не зрозумів і я повторила, додавши до своїх слів орієнтир, який в місті знали точно всі.

Водій весь час мовчав, а коли ми прибули, то я намагалася дати грошей, але він мовчки хитнув головою, даючи зрозуміти, що не потрібно. До вечора я про нього вже забула.

Робота мене втомлювала, тому я з ледве дочекалася вечора і вирушила додому.

Але коли виходила, то побачила цю ж машину і поряд з нею водія, який мене підвозив. Він простягав мені букет квітів і записку: «Привіт, я Кирило. Я глyxонімий, але дуже хороший хлопець. Давай познайомимося.”.

Я не могла зрозуміти жарт чи це, він дописав на листочку: «Я можу читати по губах».

Я розвернулася і пішла не взявши букет. Якщо це жарт, то не смішний, а якщо правда, то такі відносини мені не потрібні.

Хоча звичайно я дуже хотіла відносин – я була давно одна, але в той момент мене чомусь це сильно збентежило і здалося складним.

На наступний день він знову чекав мене, а потім знову, тижнів через два я здалася. Підійшла і сказала, що згодна посидіти в кафе.

Виявилося, що він і правда класний хлопець. Я говорила, він уважно дивився на моє обличчя, зчитуючи слова по губах – спочатку мене це бентежило, але потім я звикла. Відповідь він набирав швидко на смартфоні. Складно ще було, тому, що багато хто дивився на нас.

Перейдите к следующей странице, нажав ее номер ниже>