– Скільки років живемо, – гриміла дружина, як грім піднебесний, – тільки й робиш, що мізки мені пудриш! То я рибка, то я пташка! А мене, між іншим, зараз в автобусі один доходяга бегемотихою обізвав!

Історії з життя

– Скільки років живемо, – гриміла дружина, як грім піднебесний, – тільки й робиш, що мізки мені пудриш! То я рибка, то я пташка! А мене, між іншим, зараз в автобусі один доходяга бегемотихою обізвав!

– Це ти в усьому винен! – заявила дружина чоловікові прямо з порога.

– У чому, рибонько моя? – злякався чоловік.

– Не смій мене більше так називати! – з очей дружини вискочила блискавка.

– Але… Що сталося, пташко?.. – підбіг до дружини чоловік.

– І пташкою не смій! – заревіла, мов несповна розуму, жінка. – Ось ще зарядив!

Кинувши на підлогу сумки, дружина відштовхнула від себе чоловіка так, що, пролетівши пів кімнати, він завалився прямо на диван. З одного боку йому було смішно, а з іншого – не дуже.

– Скільки років живемо, – гриміла дружина, як грім піднебесний, – тільки й робиш, що мізки мені пудриш! То я рибка, то я пташка! А мене, між іншим, зараз в автобусі один доходяга бегемотихою обізвав!

– Що? – захвилювався чоловік. – Та я його!.. Що він собі дозволяє?!..

– Я, звичайно, теж трохи винна, – зауважила дружина. – Придавила його, доходягу, коли з автобуса виходила: не помітила просто… Але в тому, що він мене так обізвав, винен тільки ти! І більше ніхто!

– Але, рибонь… – почав було чоловік.

– Мовчати! – строго наказала дружина, б’ючи кулаком по комоді. – Ніяка я тобі не рибонька! І навіть не пташка! Тепер то я знаю, що марно вірила в твої улесливі промови!.. Цей доходяга – щоб його комарі обгризли! – розкрив мені очі на істину: я справжнісінька корова! А точніше – бегемотиха!..

– Так ні ж! Ні! – спробував підтримати дружину чоловік. – Ти зовсім не…

– І це ти в усьому винен! – зиркнула вона на нього грізно. – Ти мені постійно твердив, що я твоя рибонька, твоя пташка! Найкрасивіша, найпрекрасніша, струнка! – підійшовши до дзеркала, вона поплескала себе по формах. – Ось я і наїлась, як слон, навіть не помітивши цього! В автобусні двері вже не пролажу… Совісті ти не маєш. Треба ж, так нахабно обманювати рідну дружині!

Перейдите к следующей странице, нажав ее номер ниже>