Чоловік відмовляється утримувати дружину в декреті

Христині 32 роки. Вони з чоловіком вже 8 років одружені. Весь цей час жили щасливо і без конфліктів. Три місяці тому в них народилась дитина, яку вони обоє дуже чекали, готувалися до її появи. Христина навіть і подумати не могла, що з появою дитини почнуться проблеми в їх сім’ї.

Іван зовсім не дає дружині грошей.  Каже: “У тебе є свої, все, що хочеш, купуй на них” …

«Свої» особисті гроші в Христини дійсно є: вона здає квартиру, до того ж не так давно отримала хороші декретні. Та й без того невеликі накопичення у дівчини є – до народження дитини вона цілеспрямовано кілька років збирала «подушку безпеки». Іван прекрасно про це знає, хоча уваги на цьому раніше начебто не загострював.

До декрету вони взагалі жили якось легковажно: в магазинах, кафе, ресторанах та інших місцях розплачувався той, у кого ближче лежить картка. Ніколи не рахували, хто вклав більше, хто менше, адже зарплати в обох були хороші. Не було ні фінансового плану, ні бюджету як такого, ні звітів одне перед одним. Економити їм було не потрібно, бо квартири в обох були з ще з юності.

Одружившись, вони оселилися в більш просторій квартирі Івана, де і живуть досі. Христина з задоволенням наводила тут затишок, брала участь в ремонті. Меблі та деяку техніку в дім вони оплачували разом.

– Подруга мене сварила, мовляв, навіщо ти вкладаєшся не у  своє квартиру. Але мені й в голову не приходило ділити на «твоє» і «моє», – зітхає Христина.

Зрештою, вкладалася вона для себе ж. Вила гніздечко для своєї сім’ї, коханого чоловіка і майбутнього малюка. Однак в декреті таке легке і просте ставлення до грошей чомусь випарувалося. Христина все частіше починає замислюватися про справедливість грошового розкладу в сім’ї. Вона дуже ображається на чоловіка. Тому що виходить, що в декреті Христина утримує себе і дитину самостійно. Народила в шлюбі, а живе, як ніби одиначка.

– Іван зараз оплачує комунальні платежі, світло, інтернет, – каже Христина. – Кілька разів за три місяці привозив з гіпермаркету важкі продукти, відразу упаковками і мішками: крупи, масло, борошно, макарони, цукор, овочі. Всі його вкладення в сім’ю на цьому закінчуються. Але це в порівнянні з його зарплатою копійки! .. А потім, їмо щось ми не тільки борщ та кашу! М’ясо, сир, молоко та інше купую, виходить, я сама!

Перейдите к следующей странице, нажав ее номер ниже>