Вже довгий час свекри хотіли приїхати до нас в гості. Вони обоє пенсіонери, причому заможні, нічого їх не тримає вдома, крім господарства, яке можна залишити на їх рідню. Я відтягувала цю зустріч як могла, адже вони досі мене не прийняли. До їх зустрічі я приготувала прості страви – салати, курку та овочі. Свекруха була явно незадоволеною моїми кулінарними здібностями. Вона поставила собі мету – навчити мене готувати, поки вони не виїдуть. Але я досі вважала, що вмію готувати. І так у всьому: що б я не робила – все неправильно

Коли тільки свекри приїхали, стали мене обережно питати – не хотіла б я поміняти віру? Ні, не хотіла б.

До їх зустрічі я приготувала прості страви – салати, курку та овочі. Свекруха була явно незадоволеною моїми кулінарними здібностями. Свекруха взагалі поставила собі мету – навчити мене готувати, поки вони не виїдуть. Але я досі вважала, що вмію готувати.

Гірше того, вони ведуть себе так, ніби я приживалка в цій квартирі у чоловіка, а не навпаки. Взагалі-то це я власниця, а у чоловіка тільки тимчасова реєстрація! Їм не подобається обстановка в цій квартирі, стиль інтер’єру. Мало того, виявляється, я погано доглядаю за чоловіком: могла б ще йому сніданок у ліжко приносити і воду подавати!

І взагалі, навіщо нам так багато кімнат для двох: взяли б двокімнатну, а «на здачу» купили б дачу, щоб овочі вирощувати. Хитрий підхід: куплена в шлюбі квартира буде автоматично мати вже двох власників. І так у всьому: що б я не робила – все неправильно, навіть прибирання. Всьому намагаються навчити, всюди самі господарюють.

Загалом, з чоловіком стосунки зовсім зіпсувалися. Він вимагає поваги до його батьків, хоча б на час їх перебування у нас. Але я в своїй квартирі прогинатися теж не буду. Не збираюся я нічого міняти в будинку, носити сніданки, бути покірною. Якщо приїхали – нехай живуть за моїми правилами. Не потрібно мені їх забезпечення, я вже майже влаштувалася на іншу роботу і скоро знову встану на ноги. Хоче чоловік – нехай їде назад разом з батьками і одружується там з скромною дівчиною з їхнього села.

Загалом, не знаю, чи довго я витримаю все це. Я розумію, що всі ці претензії до мене лише тому, що я не ходжу до тієї церкви, в яку ходить Віталій і його всі родичі.

Тепер я і справді усвідомлюю, що для того, щоб був мир і злагода в сім’ї, потрібна робота двох людей. А ще, ні в якому разі не можна впускати командувати в сім’ю когось стороннього, навіть якщо це батьки.

Фото ілюстративне – lady.tut.by.

Перейдите к следующей странице, нажав ее номер ниже>