Це хижі звірі! Вбивство батьком дітей, дружини і матері в передноворічний день у Вінниці сколихнуло всю Україну…

Затриманий вбивця-айтішник Анатолій Малець, що молотком проламував черепи спочатку дружині Надії, потім онкохворій матері Валентині, 7-річному сину Денису, 3-річній донечці Світлані, в суді плакав, скаржився на «відійняті руки», фотоспалахи преси і погану пам’ять у день злочину, 31 грудня…

Затриманий вбивця-айтішник Анатолій Малець, що молотком проламував черепи спочатку дружині Надії, потім онкохворій матері Валентині, 7-річному сину Денису, 3-річній донечці Світлані, в суді плакав, скаржився на «відійняті руки», фотоспалахи преси і погану пам’ять у день злочину 31 грудня…

Страшною сенсацією стала новорічна знахідка 1 січня слідчих, які виявили вже у вивезеному на сміттєзвалище смітті закривавлений молоток, сині труси та, ймовірно, «передсмертну» записку-зізнання самого вбивці! Але з собою він не покінчив, а 2 години після злочину «замітав сліди». Встиг помитись, переодягтись, повернутись в квартиру знову і вже викликати поліцію в ролі «стражденної» жертви. А трирічна донечка в цей час в муках помирала…

І в перші години йому ще всі співчували… Почались інтенсивні пошуки «страшного маніяка»… Аж доки судмедексперти ретельно не обслідували тіло, зокрема ноги… Вони й видали вбивцю, бо ж чинив вбивства у носках, мікроелементи залишились за нігтями… Після доказів він зізнався в цьому страшному злочині…

І вже привезеному із СІЗО Анатолію Мальцю в перший робочий день Нового року, 2 січня, у Вінниці міський суд обрав запобіжну міру – 60 діб арешту в СІЗО вбивці власних дітей, дружини та матері. Адже за кілька годин до Нового року в мікрорайоні Академічний 30-річний ІТішник, ймовірно, через сімейну сварку чи «квартирне питання» забив молотком свою маму, екс-дружину і двох своїх малих дітей – 7-річного хлопчика та 3-річну дівчинку… Але як на таке міг піти досить успішний програміст і батько Анатолій Малець, якого знала вся комп’ютерна Вінниця як спокійного і розсудливого чоловіка?!

– Нічого мене не питайте! Не світіть мені в очі! Не фотографуйте! Заберіть пресу… Я і так не розумію, що тут відбувається…

– Але ж ви в суді!?

– Я погано пам’ятаю, що сталось. Я до кінця не розумію що це я, чому? – говорив у клітці суду Анатолій Малець. І цю дивну поведінку підсудного можна пояснити хіба що спробою «закосити» під людину із психічною проблемою… Щоб згодом тебе визнали неосудним і замість тюрми злочинець міг жити, як в санаторії, у психлікарні. Не виключено, що саме таку стратегію в суді вибрали адвокати Анатолія, бо звинувачення і факти проти нього надто важкі…

А вів цю справу про арешт відомий у Вінниці суддя Юрій Ковбаса, який свого часу виправдав нині покійного правозахисника Дмитра Гройсмана і намагався «закрити» за держзраду екс-начальника обласної міліції кримчанина Антона Шевцова…

На запитання судді Юрія Ковбаси чоловік у синьому пуховику підтвердив, що він справді ФОП — Малець Анатолій Валерійович, має вищу технічну освіту, раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Казав, що працює приватним підприємцем, розлучений і вже має на утриманні 1-річну дитину з новою дружиною (в цивільному шлюбі)…

Про ймовірні причини цього жахаючого злочину в суді в цей вечір відкрито говорив не підсудний, а прокурор і слідча…

– У лютому 2017 року чоловік розірвав шлюб із дружиною Надією, але продовжував проживати з нею та дітьми в одному помешканні. З жовтня до них переїхала й мати підозрюваного Валентина Анатоліївна.

З середини 2015 року і в подальшому після розлучення між Анатолієм Мальцем та Надією постійно виникали конфлікти з приводу постійних зрад чоловіка з іншою жінкою, що і стало причиною їх розлучення. Через деякий час він вирішив вчинити зумисне вбивство з метою усунення перешкод в подальшому проживанні з іншою жінкою. 31 грудня 2018 року в ранковий час Анатолій Малець на ґрунті тривалих неприязних стосунків розпочав чергову словесну суперечку з колишньою дружиною. Під час неї, реалізуючи свій умисел, взяв до рук попередньо заготовлений ним молоток, за допомогою якого почергово завдав численні смертельні удари потерпілим, – заявив прокурор Валерій Шиманський.

Сусіди та куми повідомили нам про це свою версію.

– Анатолій ремонтував стілець, тому молоток у нього був в руках. Думаємо, що його «пиляла» нова дружина, щоб забрав у попередньої сім’ї квартиру, в якій жили. Бо вона була оформлена на нього. А із співмешканкою Ліною він наймав квартиру. Там вона постійно жила із новонародженою дитиною. А він тут.

Спочатку вбив Надію, потім онкохвору маму, сина – він сидів на другому поверсі в навушниках за комп’ютером. Трирічну донечку добивав останньою… Вона ще кілька годин жила, померла у лікарні.

Як не дивно, мама підозрюваного, в якої була 4-та стадія раку, сама захотіла жити із його першою дружиною, яку називала «моя Надя», і двома дітьми… Мама була невиліковно хвора, тому Анатолій та Надя доглядали її. Вбивця був її єдиним і пізнім сином. Батько помер. Причиною конфлікту була саме ця 4-кімнатна квартира на 2 яруси, яку хотів забрати під свою нову родину Анатолій. Але його мама була проти, бо помешкання купувалось саме для Надії, Світланки і Дениса…

Коли вже замівши сліди батько повернувся на місце злочину, імітував пограбування – 3-річна Світланка була ще живою.

– За дитинку більше 2 годин боролись лікарі в реанімації, але все марно – травми виявились несумісними із життям, — коротко із сумом сказав згодом один із лікарів.

А про знаряддя вбивства, геть закривавлену квартиру і фактично посмертну записку вбивці у смітнику на цьому суді розказала слідча…

– Під час огляду місця події в квартирі буквально все було залито кров‘ю, а речі були розкидані з метою імітації пограбування, — заявила в суді капітан Ольга Докійчук. – Пізніше підозрюваний сам вказав на місце, де по Сабарівському шосе викинув молоток та ту саму передсмертну записку… Це була письмова заява від Мальця Анатолія Валерійовича, де він коротко розповів про те, що це він вчинив вбивство своїх дітей і колишньої дружини та своєї матері.

Вже відомо, що молоток і свою записку Анатолій викинув на смітник у сусідньому кварталі по вулиці Сабарівській… І поки йшло слідство, сміттєвоз 31-го грудня забрав бак і вивіз на звалище… Але поліцейські встановили місце «скиду», перебрали весь вміст контейнера і знайшли знаряддя вбивства зі слідами крові… Варто зазначити, що робили вони це буквально в Новий рік.

Раптом Анатолію в клітці суду стало погано, і йому викликали «швидку». І вже за 20 хвилин лікар прямо там оглянув підсудного, який почав плакати і падати на лавку, і жорстко при всіх сказав:

– Толя, ти здоровий дорослий мужик! Натворив ти багато справ! Тепер ти все це маєш пережити! Пане суддя, загрози його життю немає, підозри на інсульт не існує, ми свою роботу зробили, – так медик оцінив психоемоційний стан Анатолія, який із захисниками спершу буцімто спробував тягнути час до кінця 72 годин на арешт…

Після цього в суді 2-го січня на 10 хвилин із залу попросили вийти пресу та операторів всіх ведучих телеканалів України, коли прокурор зачитував всі криваві подробиці та версії цього шокуючого масового вбивства рідні…

Цікаво, що два адвокати Анатолія Мальця намагались зробити суд «закритим» для ЗМІ та сусідів убитих… Своє клопотання на «закритий режим» адвокати пояснювали, що репортажі із зали суду несуть загрозу для життя підсудного і можуть викликати помсту від міфічних «екстремістів»…

Але суддя Юрій Ковбаса не пішов на закрите слухання для преси, бо ця резонансна справа вже стала надто гучною на всю Україну… На цей суд також прийшов сусід загиблих – відомий активіст і блогер Андрій Гайдай.

– У той вечір під під’їздом було море поліції та стояв явно схвильований цей чоловік, якого нині підозрюють у вбивстві 4-х рідних людей. Він знаходився буквально в 3-х метрах від мене і дуже емоційно тоді кричав: «Де моя дитина? Що з моєю дитиною? Телефонуйте в лікарню!» — згадує Андрій. – Нині мені важко уявити, що він міг таке скоїти і потім при всіх вимагати допомоги лікарів…

Але ми залишаємось людьми і вже збираємо всім кварталом гроші на похорон родини… Думаю, що під ту страшну квартиру №31, де загинули малі діти, вінничани принесуть іграшки на знак пам‘яті та скорботи за ними…

А один із двох захисників підозрюваного назвав арешт у СІЗО на два місяці найкращим виходом для Анатолія в цій складній життєвій ситуації.

– Підозра по моєму клієнту на сьогодні досить серйозна і нічим поки що вона не спростована. Тому для безпеки Анатолія йому буде краще знаходитись під вартою і охороною, — зазначив адвокат Володимир Білан. – Лише суд може визнати особу винною чи не винною… І призначити відповідне покарання! Ви самі бачите, в якому стані наш клієнт. Тому говорити про його винуватість, на думку захисту, є передчасним…

Колеги Володимира кажуть, що саме він «спеціалізується» по справах із захистом на «невміняємість» підозрюваних…

Ось версії кумів та сусідів на це жахливе вбивство:

– Анатолію зараз 30 років, а разом з Надею вони були з 19 років. Хоча офіційно розлучення оформили приблизно рік тому. А розбіглися уже років зо три, практично одразу після народження Світланки. У нього з’явилася жінка, вона теж живе у Вінниці, у них там народилася дитина. Але Анатолій до останнього часу жив тут, у квартирі.

Мама підозрюваного Валентина була дуже хворою. «У неї була онкологія 4-ї стадії, вона схудла за останній час на 20 кг. Анатолій сам говорив: поки мама живе, я буду тут. Ми їм телефонували 30 грудня, Анатолій із Надею навіть на корпоратив будинку в своєму ОСББ разом ходили. Ніщо не віщувало біди! Ми не можемо зрозуміти, що могло статися, і навіть не можемо повірити, що Толік це зробив!»

Свою дворівневу 4-кімнатну квартиру Надія та Анатолій купили років п’ять тому. Взяли молодіжний кредит і вже виплатили його. Підозрюваний батько сімейства працював айтішником, тому гроші в сім’ї були. Зробили ремонт у квартирі.

Знайомі Анатолія розповіли, що знали його ще з Вінницького технічного коледжу, був дуже позитивним та перспективним. Кажуть, що працював не раз за кордоном.

Знайомі Наді наголошують, що вона неймовірно любила своїх дітей, але зізнавалась, що Анатолій бив сина. Піднімав руку й на неї. Мабуть, тому, що й його батько, який, кажуть, випивав, бив його та маму…

З часу розлучення Надя, як могла, підтримувала своїх дітей: «Ви мої зайки, я люблю вас, ви найкращі»… З цими словами, напевно, і помирала. І вже зустрілась із ними там – у вічності.

Одна зі знайомих сім’ї розповіла подробиці стосунків Анатолія з його коханкою. «Ту жінку на стороні звуть Ліна, вона старша Анатолія. Майже рік тому народила дитину від нього. Незадовго до трагедії Ліна начебто навіть дзвонила Наді і погрожувала. А вона в цей час доглядала його онкохвору приречену матір, яка визнавала лише її та її дітей, — каже знайома. – Тут чи якийсь приворот, чи страшна магія, що викликала цю тваринну жорстокість, або ж «здвиг по фазі»… Але передсмертну записку писав «при здоровому глузді» і навіть у целофанку її помістив!..» – розмірковує жінка.

І після 1,5 години слухання суд Вінниці обрав підозрюваному 60 діб тримання під вартою в СІЗО – до 28 лютого без права на заставу.

Коли родини вже не було в живих і під їхнім будинком було повно поліції, велись слідчі дії, до родини приїхали родичі на Новий рік… Але замість свята застали страшне горе… Вже тоді вони говорили, що знають, хто це зробив… Напевно, мали підстави, ще не відомі тоді слідству.

– Боже, боже! Що ж це за ірод вас погубив? Як це можна своїх дітей і маму??? Який це суд зможе розібратись? Хіба що Божий на небі… Бо сліз і горя не вистачить у всьому світі! – так 3 січня у Вінниці під під’їздом по вулиці Василенка, 6, де раніше жила загибла родина, рідня та друзі прощались із жінками та дітьми, вбитими рідним батьком та сином, і ці чотири гробики пронизували до кісток!

– Це страшно!!! 4 труни, і в них малі діти як янголи – Світланка і Дениско! А поряд мама Надя та бабуся Валентина… Ми ж всіх їх знали, ці діти ходили в сусідню пісочницю гратись, а Надю Валентина Анатоліївна називала не інакше як «моя доця»! — розповіли сусіди загиблих. — Ще о 12.20 в той день Валя телефонувала сюди і давала покази лічильника по світлу… Значить, ще всі були живі? Горе, горе…

Квартиру вони купили в кредит разом із мамою, яка пішла на пенсію з дуже хорошої роботи і всю свою душу в онуків та невістку вкладала… Бо знала, що хвора на рак і небагато їй жити залишалось… І тут таке горе! Привезли би того Толю з СІЗО, щоб на ці труни і сльози подивився!.. Хотів квартиру? А послав їх в чорну землю навіки!

Як це рідним Надюші знайти сили і все це перетерпіти? Як це бачити дитину 3-річну в платті нареченої у білій труні? Біда невимовна! Люди кажуть, це біси вселились в серце Толі! Але хіба суд і тюрма бісів виганяють? Царство небесне всій цій родині…

Після прощання траурний кортеж із невимовним болем в очах супроводжуючих поїхав до Хмільницького району. Вже мертвими онуки та невістка, якій була вірна мати Валя, забрали її з собою, щоб вона лежала поряд з ними там, далеко від Вінниці. А батько та її єдина кровинка син-вбивця залишався за гратами… І всіх, хто проводжав цю убиту сім’ю морем сліз і невимовної туги, турбувало найперше: чому в Україні немає смертної кари для таких?!

4 січня Світланку, Дениска, Надію та Валентину Анатоліївну Малець поховали в селі Білий Рукав батьки і сестра Надії… А на що залишилась надія у батька-вбивці? Що скосить під дурника? Підігріта жагою до тієї квартири його нова дружина таки стане там як мати єдиної тепер доньки – спадкоємиці її господаркою і дочекається, коли він прозріє і все згадає?

Це чи не настрашніший і найцинічніший злочин, який знала Вінниця не за роки – десятиліття. І тому про нього вже знає весь світ… Як і те, що може зробити людина… А ви кажете – хижі звірі!

Джерело

Перейдите к следующей странице, нажав ее номер ниже>