Тіло розуміє, коли смерть близька. І все починається так

Виявляється, дуже багато людей незадовго до смерті переживають стан депресії.

Ніхто не знає, на якому поворотному рубежі долі проб’є фатальна година і що саме поведе нас зі світу земного в світ невідомої нам реальності. Загадкова і незбагненна інтуїція – ось що дозволяє пізнати цю таємницю за сімома печатками, інформує UkrMedia.

– Моя дружина, якій було всього 20 років, прийшовши з роботи ввечері, ненароком кинула фразу: «Як я втомилася, може, на тому світі відпочину». – На наступний день ми потрапили в автокатастрофу. Дружина загинула, а я залишився живий…

– Минулого літа я разом з чоловіком приїхала в місто, де народилася і виросла, щоб пожити деякий час з батьками. – Одного разу, стоячи на балконі і дивлячись на пейзаж з видом на велику річку, він раптом сказав: «чи Повіриш ти, що я тут помру?» Звичайно, я здивувалася цьому питанню – чоловік був абсолютно здоровий. Але через кілька тижнів він раптово помер від розриву серця.

Подібних прикладів безліч. Американські лікарі Вільям Грін, Стефан Голдстейн і Алекс Мосс, вивчаючи феномен смерті, досліджували тисячі історій хвороби раптово померлих пацієнтів. Їх дані показують, що більшість людей передчували свою кончину. Правда, їх передбачення полягало не в пророчих висловлюваннях або завчасних приготуваннях до похорону, а в особливому психологічному стані, і найчастіше – у тих хто прагнув привести в порядок свої справи.

Виявляється, дуже багато людей незадовго до смерті переживають стан депресії, яка може тривати від тижня до півроку. Медики висловили припущення, що цю дивну тугу викликають гормональні зміни в організмі. А психологічна функція ніби безпричинного смутку полягає в тому, щоб підготувати центральну нервову систему до неминучого відходу з життя.

Подібна версія відповідає думкам дослідників з усього світу про те, що смерть – просто перехід свідомості в іншу форму буття, на енергетичний план існування. Інакше для чого потрібна організму подібна «психологічна підготовка»? Адже не для того ж, щоб просто дізнатися, що незабаром все припиниться раз і назавжди?

У чому ж полягає дивна здатність людей передчувати смерть? Відповідь на це питання дає «Тибетська книга мертвих». Згідно східним віруванням, людина – істота, що складається з двох видів матерії: щільною і тонкою. Щільна матерія формує фізичне тіло людини. Тонка утворює його духовну природу, зокрема, невидиме звичайним зором тонке тіло – своєрідну оболонку душі. Смерть ж не що інше, як відділення тонкого тіла від фізичного тіла. Тонке тіло має свою ауру, яку можуть бачити ясновидці. Випромінювання цієї аури і дозволяє визначити стан здоров’я людини. Люди, що володіють астральним зором, можуть передбачити по аурі і смерть людини.

Але навіщо людині дається це страшне передчуття? Вклала природа який-небудь сенс у цей сигнал? На цей рахунок є одна цікава гіпотеза. Вченим давно відомий факт, виявлений у ході лабораторних досліджень: перед смертю клітини живого організму дають раптовий викид радіоактивних променів. Польський фізик Януш Славинський припустив, що цей потік хвиль, будучи досить потужним за своєю природою, здатний відобразити в собі інформацію про життя вмираючої істоти, в тому числі зберегти фрагменти свідомості і пам’яті. Чи не це є головним призначенням останнього сигналу вмираючих клітин?

Про продовження життя після смерті кажуть і всі духовні вчення. Зникаюча перед смертю аура, як і будь-який вид космічної матерії, не безслідно розчиняється в просторі. Разом з енергетичним комплексом людини (тонким тілом) вона переносить в інший світ всю інформацію про вмираючу істоту, інакше кажучи – свідомість. Вмирає тільки тіло, свідомість продовжує існувати як згусток енергії. Радіоактивне випромінювання біологічної тканини в момент смерті, мабуть, дає тонкому тілу фінальний поштовх, посилаючи безсмертну душу в простори Всесвіту.